На період керівництва посольством Ольгою Стефанішиною припало кілька кардинальних змін в наших стосунках із США. Про це пише Вадим Денисенко.
Роль посольства України в поліпшенні відносин з США
Перш за все, відбулися зміни в ставленні MAGA до України, що в результаті стало, зокрема, причиною ухвалення закону Грема – Блюменталя. Більше того, санкційний тиск не лише вдалося втримати – він дещо розширився.
Окремо слід виділити запуск американсько-української програми Drone Deal, завдяки якій наші технології з'явилися на головних майданчиках США. І в усіх цих аспектах, справді, велику роль відіграло наше посольство.
В той же час, варто звернути увагу на те, що зі зняттям з посади Єрмака наші стосунки з США стали більш системними. І головна причина цієї більшої системності криється в тому, що зникло ручне управління всіма процесами, які концентрував на собі Андрій Єрмак.
Переговори з Росією все ще в глухому куті
Попри різкий розворот MAGA в бік України, ми маємо дуже серйозну проблему: переговорний трикутник Україна – Росія – США перебуває в повному глухому куті. І ніяких лінійних виходів з нього немає. А ми (Україна) продовжуємо жити в логіці, що цей трикутник може вивести нас на реальні перемовини.
Путін не готовий іти ні на які переговори без реального зовнішнього тиску, а США самостійно цей тиск не можуть забезпечити, особливо на тлі повного пробуксовування в Ірані.
На жаль, блокада Азовського моря і швидка перспектива повного закриття Чорного моря для Росії, поки не зупиняють Путіна. Складається враження, що весь світ запасся попкорном і дивиться на те, як Путін обвалює російську економіку, не бажаючи йти на переговори. І якби ми не були в епіцентрі вибуху, і якби наші порти не були заблоковані, за цим було б цікаво спостерігати.
Призначення Умєрова на керівника Служби зовнішньої розвідки, на жаль, в принципі, не впливає на можливості змін в цій ситуації. І питання не тільки і не стільки в перемовниках, скільки в самому форматі перемовин, який не піддається ревізії з незрозумілих для мене причин.