Головна причина відсутності інвестицій
Може здатися, що через корупцію. Але моя відповідь інша: для інвесторів, підприємців важливі стабільні правила гри. Неважливо, хороші вони чи погані – головне, щоб вони були передбачуваними. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
Читайте також Путін йде війною на регіональних олігархів
Подивіться на Індію чи Китай. Там є корупція? Безумовно. У Китаї взагалі править комуністична партія, і це фактично тоталітарна держава. Але чи заходять туди інвестиції? Ще й які! І в дуже великих обсягах.
Тому коли нам розповідають, що головне – побороти корупцію, це лише частина правди. Корупція – це, безумовно, негативне явище, але вона не завдає економіці такої шкоди, як постійна зміна правил гри.
І ця нестабільність формує в суспільстві настрій "схопити та втекти". Бізнесмени, можновладці, прості люди – всі намагаються швидко заробити гроші та перевести їх туди, де відчувають себе в безпеці: в офшори, крипту тощо.
Тож саме нестабільні умови гри є ключовою причиною, чому європейська модель бізнесу не працює в Україні й чому інвестори, підприємці не поспішають вкладати свої гроші сюди. Розглянемо детальніше, що нас зупиняє від розбудови успішних бізнесів в Україні, як це все працює в Європі, і що ж з цим робити.
Гонитва за швидкою окупністю
В Україні бізнес зациклений на швидкій окупності. "За скільки окупиться цей проєкт?" – це питання постійно звучить у наших бізнес-колах. Такий підхід змушує підприємців думати короткостроково, швидко вилучати прибуток і не інвестувати у довгострокові проєкти.
Розглянемо типовий сценарій для українського малого бізнесу. Підприємець відкриває кав'ярню чи невеликий магазин. З першого дня він думає не про те, як розбудувати мережу чи створити впізнаваний бренд, а про те, як швидше повернути вкладені кошти. Це призводить до економії на якості, відмови від довгострокових інвестицій у персонал та обладнання.
Цікаво Бідність та автократія: що Трамп підготував для американців
Натомість у Європі концепція окупності часто взагалі відсутня. Там бізнес націлений на розбудову ринкової частки та збільшення клієнтської бази. Наприклад, каршерингові європейські компанії не переймаються тим, за скільки окупиться кожен автомобіль. Вони взагалі готові працювати в мінус перші кілька років, якщо це дозволить закріпитися на ринку. Їх цікавить лише здатність щомісяця сплачувати лізингові платежі та нарощувати кількість клієнтів.
Відсутність дешевих кредитів
Ключова причина такої різниці – доступність дешевих кредитів у Європі. Там бізнес може взяти автомобіль у лізинг під 3 – 7% річних. В Україні ж вартість кредитів значно вища, а доступність обмежена.
Наведу конкретний приклад. У Німеччині я можу взяти в лізинг Volvo XC60 вартістю 60 тисяч євро всього за 189 євро на місяць. За рік користування я заплачу лише 2 268 євро, хоча реальна амортизація автомобіля буде близько 12 тисяч євро.
Виникає питання: як може працювати така схема, де клієнт платить значно менше, ніж реальне зниження вартості автомобіля?
Відповідь криється у складній взаємодії між виробником, банками та лізинговими компаніями. Виробник надає значну знижку (до 35 – 38%) на велику партію автомобілів для лізингових компаній. Банки, зі свого боку, надають цим компаніям дешеве фінансування під низькі відсотки (3 – 7% річних).
Лізингова компанія, отримавши такі вигідні умови, розраховує на те, що через рік зможе продати автомобіль за ціною, яка покриє різницю між сумою лізингових платежів та реальною амортизацією. Важливо також зазначити, що багато виробників автомобілів мають всередині корпорацій власні банки та лізингові компанії. Таким чином, ці структури дозволяють виробникам оптимізувати прибуток: недозаробляючи на одній ланці, вони компенсують це на іншій.
Важливо Замість перемоги тепер говорять про перемовини: як ми обрали стратегію страусів
Така схема дешевих кредитів та лізингів вигідна всім учасникам. Кінцевий користувач отримує можливість користуватися новим автомобілем за доступною ціною. Виробник збільшує обсяги продажів. Банки та лізингові компанії отримують стабільний дохід з мінімальними ризиками.
Однак, на жаль, в Україні такі схеми неможливі. Чому? Через високі ризики та відсутність довгострокової стабільності.
Постійна зміна політичних еліт
За 32 роки незалежності Україна пережила щонайменше чотири зміни політичних еліт. Це призводить до постійної зміни правил гри та неможливості довгострокового планування.
Для порівняння, в Німеччині остання суттєва зміна еліт відбулася після Другої світової війни. З того часу, попри зміну урядів та канцлерів, основний економічний курс залишається незмінним. Це дозволяє бізнесу будувати довгострокові стратегії та інвестувати у розвиток.
Що робити?
Наразі ключове завдання для України – забезпечити стабільність економічного та політичного курсу. Ми маємо прийти до розуміння, що стабільність важливіша за швидкі зміни. Це не означає, що нічого не повинно змінюватися. Звісно, курс має адаптуватися до змін. Але базові речі – захист власності, правила ведення бізнесу, монетарна політика – мають залишатися стабільними протягом десятиліть.
Лише за таких умов в Україні зможе прижитися європейська модель бізнесу, орієнтована на довгострокову розбудову, а не на швидку окупність. Це дозволить залучити довгострокові інвестиції та створити умови для сталого економічного зростання.
Стабільність – це фундамент, на якому можна будувати все інше: соціальні гарантії, інновації, підвищення якості життя. Без неї ж будь-які реформи приречені на провал.