Як відсутність верховенства права впливає на економічну ситуацію в Україні?
Які країни успішні у світі? Ті, де діють закони. Де люди грають за правилами. Без цього успіх в принципі неможливий. Сильні інститути й верховенство право необхідна умова для динамічного розвитку. Про це пише Сергій Фурса, інформує 24 Канал.
Читайте також Як не перетворити Центри нацспротиву на совкову кальку
Що називали інвестори основною проблемою перед війною, чому не інвестували в Україну? Верховенство права. Коли немає правил, ти не можеш розрахувати доцільність інвестицій. Занадто велика невизначеність. І ти не інвестуєш.
А немає інвестицій – немає економічного зростання. Все просто. Наша бідність – а ми досі лишаємось найбіднішою країною в Європі – є результатом того, що ми не любимо грати за правилами, не виконуємо домовленості й не встановили в країні верховенство права.
Це не тільки про прокурорів і СБУшників, які кошмарять бізнес. В Україні в принципі не люблять грати за правилами. Навіть на побутовому рівні. Для цього треба просто побачити, що відбувається на дорогах країни. Причому кожного разу у кожного водія є дуже вагома причина, чому саме зараз він має право порушити правила. І якщо цей конкретний водій може виграти (а може, звісно, поїхати в лікарню чи на кладовище), то всі учасники дорожнього руху програють.
Так і в масштабі країни. Завжди можна пояснити собі, чому саме зараз саме ти маєш право порушити правила. І ти навіть можеш від цього виграти, але всі разом програють.
Доки українці будуть бідними?
Який ще один додатковий побічний ефект? Відсутність довіри. В українському суспільстві дуже низький рівень довіри один до одного. Але якщо немає практики виконання домовленостей, то звідки ж цій довірі взятися? А довіра дуже важлива у сучасному горизонтальному світі. Та й вертикальному також.
Навіть вартість грошей для вас залежить від того, як сильно вам довіряють. Витрати на будь-яку угоду неймовірно зростають, коли у тебе проблеми з довірою до контрпартнера. Або угода не укладається в принципі.
Якщо ми подивимось на найуспішніші країни в сучасному світі, то і вони самі по собі можуть залучати гроші дуже дешево. Довіра всередині суспільства там дуже висока. Співпраця всередині суспільства повністю залежить від того, наскільки люди можуть довіряти один одному. І не в моменти емоційного піка, як було на Майдані чи на початку повномасштабного вторгнення, а в моменти рутинного життя. Звичайної буденності.
Практика виконання і невиконання домовленостей не має залежати від того, подобаються нам ті, з ким укладені домовленості, чи ні. Не може бути такого, що "він краде" чи "він неприємний тип", і тому я порушу свою домовленість з ним. Ні. Ми або йдемо на домовленість, або ні.
Якщо людина чи компанія нам не подобаються настільки, що ми не хочемо виконувати домовленість з ними, то ми просто не йдемо на угоду. Не тиснемо конкретну руку. Якщо ж ми потисли руку, то далі ми маємо виконувати взяті на себе забов'язання. Це вже не про них – це вже про нас.
Завжди можна знайти виправдання, чому ти не виконуєш домовленість. Завжди можна пояснити: "Він і так багатий, мені ці гроші потрібніші". Але так не працює. Так не буде довіри.
Поки в Україні не грають за правилами, ми будемо бідні. Яскраві, самобутні, гостинні, героїчні. І ще ми добре співаємо. Але бідні.
Тому основний суспільний інтерес для України – це навчитись, нарешті, грати за правилами.