Але ж фейсбук правий
Я ненавиджу. Усим серцем. Так, як ніколи. Я ненавиджу вже більше ніж 24 години.
До теми Батько їде нищити окупантів, а син допомагає набивати набої в магазин автомата
Я не думав, що у моєму серці буде стільки місця для ненависті. Але воно є. І сьогодні я обіцяю собі, що ця ненависть не згасне ніколи.
Я буду плекати її. До кінця свого життя. Довгого чи короткого. Ненависть до тих, хто вирішив, що має право вбивати українців і руйнувати життя моїх співгромадян. Ненависть до Путіна. Ненависть до його солдатів. Ненависть до тих, хто мовчить, коли мовчання – то злочин і думає, що він не відповідає за дії його влади.
Ненависть назавжди
Ми не знаємо, як закінчиться цей день. Ми не знаємо, що буде через місяць. Але як би це не закінчилось, я буду все своє життя робити все, щоб змусити їх відповісти. Кожного.
До останнього подиху я буду плекати цю ненависть і робити все, щоб де б вони не були, щоб вони не робили, вони відповіли.
Це клятва ненависті. І я її не забуду. І не дам забути тим, у кого коротка пам'ять.
Люди мають знати правду
Я буду нагадувати всім, хто такий Путін. І хто такі росіяни. І що таке Росія.
Я буду повторювати слова Рейгана про Імперію зла. І навіть якщо хтось вирішить забути, бо настав тимчасовий мир, я буду нагадувати.
Всім тим, хто буде казати, що можна повернутись до звичайного життя. І це не змінить навіть смерть Путіна, який може так і не потрапити до Гааги, тримаючись за ядерну бомбу, але точно потрапить до пекла.
Так от, коли Путін буде у пеклі, моя ненависть буде все ще сильною і вона не дасть мовчати, якщо хтось, радіючи, скаже що тепер з Росією можна почати з чистого листа.
Важливо Буде непросто, але Київ не здамо, – заступниця міністра оборони
Ні, цей лист вже ніколи не буде чистим, він у крові та сльозах. І відповідати мають усі ті, хто зараз виконує накази Путіна, а потім буде казати, що в нього не було вибору. Моя ненависть і для них також. Моя ненависть до Росії. Яка має спокутувати ті злочини, які зараз коять ії солдати.
Любов до сліз
Але є не тільки ненависть. Бо поряд з нею є любов. Любов до сліз. Любов, яка охоплює твоє серце, коли ти бачиш фотки нацгвардійців з Гостомеля. Нового пекла на Землі.
Любов до сліз, коли тремтить все твоє тіло, а душа хоче розірватися, коли читаєш про хлопців з острова Зміїний. Хлопців, які захищали маленький шмат української землі. Українського каменю.
Але сказали ті самі слова, які в голос промовляють всі українці. І я думаю, що вони сказали це не тільки мовою ненависті, але і мовою любові.
Чим більше буде росіян у трунах, тим швидше Путін піде на перемовини – дивіться відео