Карл Саган наполягає: Всесвіт не створений для людини і не має до неї жодного особливого ставлення. Він живе за власними законами – зірки народжуються, галактики формуються, а планети руйнуються незалежно від того, чи існує людство. Про це пише Econews.

Дивіться також Небо спалахнуло над США, а потім метеорит буквально влетів у чийсь будинок

Чому Всесвіт одночасно байдужий і "налаштований" на життя?

Цю ідею він популяризував через Космос, пояснюючи складні наукові концепції простою мовою. Для нього було принципово, що наука має базуватися на доказах, а не на зручних для людини уявленнях.

Втім, сучасні дослідження космосу додають до цієї картини важливий нюанс. Хоча Всесвіт не "створений" для людей, його параметри виявилися надзвичайно точними для виникнення життя.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на 

За сучасними оцінками, Всесвіт виник приблизно 13,8 мільярда років тому після Великого вибуху. Спочатку він був заповнений матерією, антиматерією і випромінюванням. Згодом утворилася невелика перевага матерії – і саме це дозволило сформуватися зіркам, галактикам і, зрештою, життю.

Якби ця рівновага була ідеальною, матерія і антиматерія повністю знищили б одна одну. У такому Всесвіті не виникли б ні зірки, ні планети.

Ще один критичний фактор – початкові "нерівності" у розподілі матерії. Якби Всесвіт був абсолютно однорідним, гравітація не змогла б сформувати структури. Без цих крихітних відхилень не з’явилися б галактики, а отже – і життя.

Як пише Forbes, не менш важливою була й рівновага між розширенням Всесвіту і силою гравітації. Якщо б щільність матерії змінилася навіть на мізерну величину, можливі були два сценарії: або Всесвіт швидко стиснувся б назад, або розширився настільки швидко, що атоми не змогли б утворитися.

Також ключову роль відіграє темна матерія. Вона фактично є "каркасом" для галактик, утримуючи їх разом. Без неї зорі не змогли б сформувати стабільні системи, а планети і складна хімія не виникли б.

Не до кінця зрозумілою залишається і природа темної енергії. Якщо її властивості були б іншими, Всесвіт міг би або розірватися, або знову стиснутися, що також виключило б появу життя.

У підсумку наука приходить до парадоксального висновку. Всесвіт, про який говорив Саган як про байдужий, одночасно є надзвичайно "чутливим" до своїх початкових умов. Навіть незначні зміни у фундаментальних параметрах могли б зробити існування людини неможливим.

Сам Саган підкреслював інше: попри цю космічну випадковість, люди мають унікальну здатність – розуміти Всесвіт. І разом із цим несуть відповідальність за свою планету, яка залишається єдиним відомим місцем життя.