Темний бік валютної лібералізації, або чому ФОПи продають 100% валюти замість 50%?

Чому? Бо з вересня 2016 року фізична-особа підприємець не може зняти в Україні жодний долар чи євро, який вона заробила в рамках зовнішньоекономічного договору. Перш за все – через відсутність можливості перевести валюту ФОПа, яка не підпадає під обов’язковий продаж, на свою валютну карту фізичної особи, і вже з цього рахунку зняти валюту, наприклад, за кордоном. Це "обмеження" Національний банк України видав у вересні 2016 року у форматі роз’яснення, відповідно до якого з рахунку ФОПа не можна переказати кошти на свій рахунок фізичної особи. Тобто, фактично з вересня 2016 року в Україні діє 100% обов’язок продажу валютної виручки для ФОП. Хоча формально НБУ декларується валютна лібералізація та зниження обов’язкового продажу валютної виручки.

Читайте також: Як відкрити ФОП в Україні: детальна інструкція

Дороге обмеження

За оцінками експертів сектору "IT та Телеком" Офісу ефективного регулювання (BRDO) в ІТ-галузі це обмеження стосується від 20 до 30 тисяч розробників програмного забезпечення, які є ФОПами і працюють за зовнішньоекономічними договорами.

Оскільки середній місячний дохід ІТ-фахівця становить близько 1800 доларів США, то за оцінкою BRDO, за 10 місяців експорт ІТ-фахівців ФОПів буде коливатися в межах 360-540 млн доларів США. Це цілком збігається з даними НБУ: обсяг експорту комп’ютерних послуг за 10 місяців 2017 року за операціями на суму менше 20 тис. дол. США становив 674,5 млн доларів, а на суму понад 20 тис. дол. США становив 132,7 млн.

Обов’язкова конвертація кожного долара США коштує ФОПам близько 30 копійок (різниця між курсом купівлі і курсом продажу валюти). Отож, зазначене обмеження обходиться середньому ІТ-фахівцю у 3240 грн на рік, а всій галузі – приблизно у 65-97 мільйонів гривень на рік.

Читайте також: Ви хочете в IT: що вам може перешкодити, а що – допомогти

Економічна (не)свобода

За словами керівника сектору "ІТ та Телеком" BRDO Олександра Кубракова, зобов'язання експортерів продавати зароблену виручку є обмеженням економічної свободи.

Такої практики немає в жодній з розвинених країн. Від цього вже відмовилися і в низці пострадянських держав. Зокрема, в Узбекистані і Росії. А сусідня Білорусь знизила норму продажу до 10%,
– відзначив експерт.

Представник ІТ-індустрії Дмитро Овчаренко, CEO ALCOR, зауважив, що для України дуже важливо знайти нові інноваційні точки, натиснувши на які можна отримати потужний приріст економіки в умовах війни. IT-індустрія сьогодні – це вже понад 3 млрд доларів живої валюти щорічно і 3% ВВП.

Але як утримати талановитих програмістів від переїзду в розвинені країни, а також залучити в Україну з СНД? Білорусь, наприклад, прийняла безпрецедентне законодавство щодо розвитку IT, дозволивши навіть застосування окремих інститутів англійського права! Тому можливість зарахування на свій валютний рахунок чесно заробленої валюти із-за кордону буде відмінною підмогою для айтішників-підприємців в умовах нестабільної гривні і підвищить привабливість України, як IT-майданчика,
– наголосив Дмитро Овчаренко.

Керівник прес-служби ПАТ "Кредобанк" Віктор Гальчинський у коментарі сайту "24" зауважив, що обмеження на переказ іноземної валюти з рахунку фізичної особи-підприємця на рахунок для власних потреб, м’яко кажучи, не дуже логічне – адже з отриманого таким чином доходу сплачено податки відповідно до законодавства України та системи оподаткування, на якій працює конкретний підприємець. Окрім того, за цим підходом, аналогічне обмеження мало б діяти для операцій у гривні. Отже, сьогодні підприємець змушений не тільки втрачати на курсі, а й нести додаткові видатки на можливість користування заробленими та вже оподаткованими коштами, уточнив представник банку.

Відповідно, таке обмеження не заохочує підприємців заводити кошти в український банківський сектор та стимулює тримати валютні кошти та проводити розрахунки у закордонних банках завдяки лібералізації ставлення Нацбанку до рахунків за кордоном. На нашу думку, скасування цього обмеження дасть змогу збільшити притік валюти у банківську систему, а частина цієї валюти і так буде витрачена в Україні,
– відзначив Гальчинський.

Читайте також: Вже не ФОП: як закрити підприємницьку діяльність

Як вирішити проблему

Олександр Кубраков зазначив, що українські законодавці розуміють недружність такої норми для ринку, згідно з нею таке обмеження може встановлюватись на термін до 6 місяців (ст. 25 Закону про НБУ). "Але немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Особливо якщо йдеться про заборони", – зауважив він та додав, що обов'язковий продаж виручки експортерам – це не лише заборона на розпорядження валютою, а й обмеження для розвитку економіки.

BRDO вважає, що дати можливість ФОПам, як і раніше, розпоряджатися своєю непроданою валютою досить просто, для цього НБУ достатньо:

1. Скасувати свою правку в Інструкції НБУ і дозволити зараховувати на рахунок фізичної особи валюту з рахунку ФОПа;
2. Опублікувати лист-роз'яснення про можливість переведення валюти з рахунку ФОПа на особистий поточний рахунок.

У BRDO вже підготували для регулятора відповідні пропозиції і сподіваються, що таке рішення буде включене в найближчі плани НБУ та реалізоване за півтора-два місяці.

Читайте також: Принц і злидарі: чому Ахметов продовжує багатіти?