Щоправда, російські глядачі насолодитися фільмом не зможуть. Перед самою прем'єрою Сталіну заборонили помирати у Федерації. Картину зняли з прокату нібито за глузування з радянського минулого. Чи, може, майбутнього, яке очікує нинішню владу.
Читайте також: "Це якісь нелюди": правнук Сталіна розкритикував творців фільму про вождя СРСР
Що може бути більш драматичним для народу, звиклого жити в постійному страху, ніж смерть вождя? Роки сталінського терору вселили у радянських громадян священний жах перед владою, який передавався чи не на генетичному рівні. Боялись не те що діяти – думати.
Роками таборів чи розстрілом могла обернутись найдрібніша непокора. Найкраще це знало найближче оточення Сталіна. Хочеш втриматись на посаді – плазуй перед ним: смійся з його жартів і віддано виконуй накази. Або ганебно сконаєш. Це моторошно.
Але у щойно забороненій в Росії картині "Смерть Сталіна" культ вождя доведено до такого абсурду, що про страх забуваєш. Недолугі потуги Хрущова, Берії та Маленкова вислужитись перед "господарем" викликають лише сміх.
Вождь іще теплий, а оточення вступає в смертельні перегони за владу в зміїному кублі, де довіряти не можна нікому.
Поміж такими жартами ловиш себе на думці, що все це не смішно. У фільмі лише один серйозний персонаж – Страх. Його боїться кожен. Не мертвого Сталіна. А репресивної машини, яка неминуче включається щоразу, коли влада зосереджується в руках однієї людини. Можливо, через цю алюзію "Смерть Сталіна" у Росії і заборонили.
В путінській Росії, яка все далі скочується у прірву авторитаризму – "Смерть Сталіна" сьогодні – найбільший страх Путіна.
Про це та більше – дивіться у сюжеті.