Чому Нацбанк "лізе" із законодавством до криптовалют: пояснення НБУ

Із серпня 2017 року Нацбанк встановив, що криптовалюти – це не гроші і не грошовий сурогат. Багато кримінальних справ проти майнерів після цього були закриті. Однак питання врегулювання криптосфери залишилося відкритим.

Як регулювати криптобізнес, хто має цим займатися, яке законодавство потрібне – на ці питання спробував відповісти керівник проектів і програм НБУ Емал Бахтарі, озвучивши бачення Нацбанку щодо регулювання і майбуття цієї сфери.

Вся претензія до НБУ стосовно роз'яснень по криптовалютах базувалася навколо того, що у слові "криптовалюти" є слово "валюта". Втім, чіткого визначення, чим є біткойн і його побратими – в Україні досі немає.

У Нацбанку роз'яснили, чим криптовалюти точно не є, згідно з чинним законодавством

Криптовалюта – не гроші. Але десь нею вже можна за каву розрахуватися, десь – податки сплатити. Вже зрозуміло, що вони вийшли за межі комп'ютерних ігор. І про це починають думати в центральних банках. Тому і нам треба подумати. Звісно, був і тиск спільноти – давайте, Нацбанк, вирішуйте,
– розповів Емал Бахтарі.

Але потрібно розібратися, що це таке. Криптовалют уже три тисячі видів. І питання – як визначається курс. Ми знаємо, що для будь-якого активу є чіткі правила, які встановлює ринок. Щодо криптовалют – де гарантія, що цей курс не встановлений якимось зламом системи чи фейковими угодами, щоб курс "злетів", аби продати?

За словами Бахтарі, представники НБУ зустрічалися з багатьма представниками крипторинку. Задача була – дати визначення. У це включилися депутати Верховної Ради. Написали два чи три законопроекти, намагаючись описати, що таке біткойн і блокчейн. Написали сумнівної якості документи, а потім вирішили, що досить піаритись, потрібно писати щось толкове.

Наше бачення таке, що криптовалюти – це певний актив. Є регулятор, Нацкомісія по цінних паперах. Криптовалюти так само можна купувати-продавати. З отриманого прибутку – сплатити податок, задекларувати. Площадки для торгів криптовалютами мають бути організованими, прозорими,
– відзначив чиновник НБУ.

Він пояснив: ще одна проблема криптовалют – рахунки цілком анонімні. Лише логін і пароль. Хто кому і що перерахував – не зрозуміло. Для корупції, терористів, торгівлі зброєю і наркотиками кращого інструменту і не треба. Хоча фахівці заперечують – там все можна відслідкувати. Так, це дуже складно. І хто це робитиме – наша податкова? Там людей не вистачає, не те що складного обладнання, відзначив Бахтарі.

Окремо виникає питання щодо майнінгу. Бо там важко сказати – яка прибутковість. Собівартість складно порахувати.

Ми створили робочу групу, підключили туди комісію, Мінфін, ДФС. Основний драйвер – кілька депутатів. Вони вже написали законопроекти, хоч до них ще є багато зауважень. Але головна ідея в тому, що їх буде два: один введе в законодавче поле операції з цими інструментами – там буде і ICO, і токени; другий щодо оподаткування – закон про внесення змін до Податкового кодексу,
– відзначив представник НБУ.

Бахтарі зазначив, що наразі складно сказати, чи криптовалюти щось витіснять. Але їх точно не можна обмежити. Якщо на законодавчому рівні сказати, що криптовалюти, наприклад, – діятимуть тільки через ідентифіковані майданчики, проконтролювати це неможливо.

Навіщо тоді НБУ і законодавці "лізуть" зі своїм законом? Бахтарі підсумував: по-перше – щоб учасники крипторинку не мали проблем із силовиками. Бо все те, чим займаються криптовалютчики – ніяк не визначене законом. І силовики можуть інтерпретувати таку діяльність, як хочуть. По-друге, закон потрібен для того, щоб чітко вказати, що майнінг – законний, і створити платформу для тих, хто хоче займатися ним легально, щоб не ухилятися від податків і не мати проблем. Потрібно створити цивілізовані умови.