Чому Нацбанк "лізе" із законодавством до криптовалют: пояснення НБУ

Із серпня 2017 року Нацбанк встановив, що криптовалюти – це не гроші і не грошовий сурогат. Багато кримінальних справ проти майнерів після цього були закриті. Однак питання врегулювання криптосфери залишилося відкритим.

Як регулювати криптобізнес, хто має цим займатися, яке законодавство потрібне – на ці питання спробував відповісти керівник проектів і програм НБУ Емал Бахтарі, озвучивши бачення Нацбанку щодо регулювання і майбуття цієї сфери.

Вся претензія до НБУ стосовно роз'яснень по криптовалютах базувалася навколо того, що у слові "криптовалюти" є слово "валюта". Втім, чіткого визначення, чим є біткойн і його побратими – в Україні досі немає.

Криптовалюта – не гроші. Але десь нею вже можна за каву розрахуватися, десь – податки сплатити. Вже зрозуміло, що вони вийшли за межі комп'ютерних ігор. І про це починають думати в центральних банках. Тому і нам треба подумати. Звісно, був і тиск спільноти – давайте, Нацбанк, вирішуйте– розповів Емал Бахтарі.

Але потрібно розібратися, що це таке. Криптовалют уже три тисячі видів. І питання – як визначається курс. Ми знаємо, що для будь-якого активу є чіткі правила, які встановлює ринок. Щодо криптовалют – де гарантія, що цей курс не встановлений якимось зламом системи чи фейковими угодами, щоб курс "злетів", аби продати?

За словами Бахтарі, представники НБУ зустрічалися з багатьма представниками крипторинку. Задача була – дати визначення. У це включилися депутати Верховної Ради. Написали два чи три законопроекти, намагаючись описати, що таке біткойн і блокчейн. Написали сумнівної якості документи, а потім вирішили, що досить піаритись, потрібно писати щось толкове.

Наше бачення таке, що криптовалюти – це певний актив. Є регулятор, Нацкомісія по цінних паперах. Криптовалюти так само можна купувати-продавати. З отриманого прибутку – сплатити податок, задекларувати. Площадки для торгів криптовалютами мають бути організованими, прозорими– відзначив чиновник НБУ.

Він пояснив: ще одна проблема криптовалют – рахунки цілком анонімні. Лише логін і пароль. Хто кому і що перерахував – не зрозуміло. Для корупції, терористів, торгівлі зброєю і наркотиками кращого інструменту і не треба. Хоча фахівці заперечують – там все можна відслідкувати. Так, це дуже складно. І хто це робитиме – наша податкова? Там людей не вистачає, не те що складного обладнання, відзначив Бахтарі.

Окремо виникає питання щодо майнінгу. Бо там важко сказати – яка прибутковість. Собівартість складно порахувати.

Ми створили робочу групу, підключили туди комісію, Мінфін, ДФС. Основний драйвер – кілька депутатів. Вони вже написали законопроекти, хоч до них ще є багато зауважень. Але головна ідея в тому, що їх буде два: один введе в законодавче поле операції з цими інструментами – там буде і ICO, і токени; другий щодо оподаткування – закон про внесення змін до Податкового кодексу– відзначив представник НБУ.

Бахтарі зазначив, що наразі складно сказати, чи криптовалюти щось витіснять. Але їх точно не можна обмежити. Якщо на законодавчому рівні сказати, що криптовалюти, наприклад, – діятимуть тільки через ідентифіковані майданчики, проконтролювати це неможливо.

Навіщо тоді НБУ і законодавці "лізуть" зі своїм законом? Бахтарі підсумував: по-перше – щоб учасники крипторинку не мали проблем із силовиками. Бо все те, чим займаються криптовалютчики – ніяк не визначене законом. І силовики можуть інтерпретувати таку діяльність, як хочуть. По-друге, закон потрібен для того, щоб чітко вказати, що майнінг – законний, і створити платформу для тих, хто хоче займатися ним легально, щоб не ухилятися від податків і не мати проблем. Потрібно створити цивілізовані умови.