Та свій гнів Гонтарєва значною мірою мала б спрямувати на свою ж установу. Ризикова і шахрайська діяльність "Михайлівського" відбувалася на очах Нацбанку кілька років, а останні півроку в банку особисто сидів куратор НБУ. Йому Гонтарєва 5 років за гратами не обіцяє: згідно з офіційною версією Нацбанку, увесь день 20 травня у нього не працювала система доступу до операційних даних банку. Тож транзакції, які призвели до того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) має виплатити додатково понад мільярд гривень, він помітив аж пізно ввечері в п’ятницю.
Цей дивний технічний збій викликає ще більше питань, якщо подивитись не на публічні заяви НБУ, а на його внутрішню документацію. 22 грудня 2015 року, коли регулятор повторно визнавав "Михайлівський" проблемним, він наклав на банк низку обмежень на ризикові операції. Наприклад, не кредитувати акціонерів банку та пов’язаних осіб, не вкладати гроші у недержавні цінні папери і не випускати боргові цінні папери самому, не залучати депозити за ставками вище ринкових, не відкривати нових підрозділів. Окремим пунктом тоді була прописана також і заборона будь-яких операцій за договорами, за результатами котрих збільшиться можливе навантаження на ФГВФО.
Читайте також: "Неукраїнські" банки: кому належать українські фінустанови з іноземним капіталом (Інфографіка)
27 квітня цього року, НБУ вносить зміни до постанови про проблемність "Михайлівського". Посилаючись на те, що банк виконує план із фінансового оздоровлення, регулятор пом’якшує обмеження, і зі списку зникає та сама заборона на операції, що можуть збільшити навантаження на Фонд. Фактично оборудку з "ІРЦ" провернули не за один день — НБУ люб’язно виділив на неї цілий місяць. Так що питання ким і коли "все було сплановано", насправді лишається відкритим.
Детальніше про те, чи визнає ФГВФО транзакції "ІРЦ" у банку "Михайлівський" дійсними і поверне гроші його вкладникам, чи визнає їх нікчемними і залишить людей без грошей, дивіться у сюжеті програми "Наші гроші".