500 мільйонів справ, сотні тисяч ящиків з документами та кілометри секретних сховищ. Найбільший у світі архів з унікальними документами російської історії, якому і раніше не бракувало секретності, тепер стане суперсекретним.
До 2004 року Росархів контролював російський уряд, потім – Мінкульт. І ось якраз після оприлюднення панамських архівів, архіви російські вирішив взяти під своє крило сам Путін. Чому? Відповідь напрошується сама собою – заради власної безпеки.
Для російського керівництва історія завжди була не окремою науковою дисципліною. а інструментом ідеологічної боротьби. Для прикладу, мільйони радянських громадян були вирощені на подвигах героїв Другої світової – панфіловців, Матросова, Гастелло. З розвалом СРСР, коли впала завіса секретності, а історики отримали доступ до невідомих матеріалів, з'ясувалося – усі подвиги були вигадані радянської пропагандою.
Замість купки панфіловців німецьким танкам протистояла ціла рота радянських солдатів, замість Гастелло повітряний таран здійснив капітан Маслов, а Матросов на дзот грудьми героїчно не кидався, а просто послизнувся і впав.
Дивіться повний випуск програми "Вєсті Кремля"
І прикладів таких в засекречених відділах Росархіву – безліч. Так само, як і безліч простору для історичних маніпуляцій.
Під сімома замками знаходяться прізвища виконавців Голодомору на місцях, бракує даних про сталінське переселення народів. Так само невідомими для широкого загалу залишаються документи часів Першої світової та громадянської війни.
Але завдання Росархіву – збереження не лише документів давно минулих часів, але і нещодавньої історії. Тої, що безпосередньо стосується Путіна. Наприклад, його сумнозвісної діяльності на посаді заступника мера Санкт-Петербурга або ж його славного чекістського минулого в Східній Німеччині. Не кажучи вже про підриви домів у Росії на початку його каденції і про другу Чеченську війну.
Тому доти, доки Путін буде президентом, росіяни отримуватимуть лише ідеологічно правильну історію. З подвигами, яких не було і президентом, який не підривав будинки.