Знімок зробив марсохід NASA Curiosity під час дослідження кратера Гейла поблизу гори Шарп і хребта Гедіз-Валліс. На фотографії видно типову для цієї частини Марса кам'янисту місцевість, віддалені пагорби та невелику темну пляму над горизонтом. Через її положення на знімку може здатися, що об'єкт не торкається поверхні та перебуває в повітрі. Про це пише Sciencetimes.
Що саме сфотографував Curiosity?
Саме ця особливість і стала причиною нової хвилі обговорень у мережі. Деякі користувачі припустили, що камера Curiosity могла зафіксувати невідомий літаючий об'єкт. Інші пов'язали зображення з можливістю існування позаземного життя на Марсі.
Однак сама фотографія не дає підстав стверджувати, що на ній зображений космічний корабель, живий організм або будь-який штучний об'єкт. Одного кадру недостатньо, щоб встановити навіть базові характеристики цієї деталі. Зокрема, неможливо точно визначити її відстань від марсохода, реальний розмір або те, чи рухалася вона взагалі.
На зображенні також немає очевидних ознак роботи двигуна – наприклад, сліду від вихлопу. Крім того, немає серії кадрів, яка дозволила б простежити можливий рух об'єкта.
Чи може це бути просто особливість знімка?
Одне з найбільш очевидних пояснень полягає в тому, що темна форма взагалі не є окремим фізичним об'єктом. Камери космічних апаратів можуть фіксувати різноманітні артефакти. Наприклад, під час експозиції сенсор може взаємодіяти з високоенергетичними частинками, зокрема космічними променями. Такі події здатні створювати на зображенні яскраві точки, темні плями або смуги.
Якщо дивитися на один кадр без порівняння з іншими фотографіями, подібний артефакт легко прийняти за реальний об'єкт у марсіанському небі. Такі явища вже траплялися на знімках марсоходів. Особливо помітними вони можуть бути в періоди підвищеної сонячної активності, коли кількість високоенергетичних частинок, що досягають поверхні Марса, може збільшуватися.
Які ще пояснення має загадкова пляма?
Іншим можливим поясненням є марсіанський пил. Марс відомий активними вітрами та пиловими явищами. Частинки можуть підійматися над поверхнею, а за певного освітлення та ракурсу невелика хмара пилу здатна виглядати як окремий темний об'єкт на тлі неба.
Додатково на вигляд фотографії впливають обробка зображення та стиснення даних. Невелика деталь, яка на оригінальному знімку майже непомітна, після обробки може стати контрастнішою. Не можна виключати й більш прозаїчний варіант – далеку скелю або іншу деталь рельєфу. Особливості перспективи на плоскому двовимірному зображенні можуть створювати враження, що предмет відокремлений від поверхні.
Саме тому для встановлення природи плями потрібно порівняти її з сусідніми кадрами, зробленими приблизно в той самий момент. Також важливими є технічні дані камери та інформація про умови зйомки.
Якщо одна й та сама пляма присутня лише в одному кадрі, це може свідчити на користь артефакту. Якщо ж вона змінює положення у серії зображень, це вже дасть підстави детальніше досліджувати можливий рух об'єкта.
Чи може це бути доказом життя на Марсі?
Наразі – ні.
Знімок не містить жодних ознак, які могли б підтвердити існування позаземного життя. На ньому не видно організмів, біологічних структур, штучних матеріалів або сигналів, які можна було б пов'язати з діяльністю розумної цивілізації.
Curiosity справді досліджує Марс із метою з'ясувати, чи існували в минулому умови, придатні для мікробного життя. Але наявність придатних для життя умов і безпосереднє виявлення життя – це принципово різні речі. Навіть якщо припустити, що темна пляма є фізичним об'єктом, цього все одно було б недостатньо для висновку про його позаземне походження.
Для такого твердження знадобилися б значно переконливіші докази. Наприклад, кілька незалежних зображень, які показують рух об'єкта, дані від різних наукових інструментів, очевидні ознаки роботи двигуна або незалежне підтвердження іншими апаратами.
Що насправді може показати цей знімок?
Найобережніше описання фотографії Curiosity – незвичайна або поки не пояснена візуальна деталь над марсіанським горизонтом. Вона може мати цілком природне або технічне пояснення. Серед можливих варіантів – пил, далека скеля, особливості перспективи, наслідки обробки зображення або взаємодія космічної частинки із сенсором камери.
Водночас подібні знімки не обов'язково є марними для науки. Незвичайні деталі можуть спонукати дослідників перевірити роботу камер, особливості марсіанської атмосфери, рух пилу та геологічні умови в районі зйомки.
Тому фотографія Curiosity справді цікава, але наразі вона говорить набагато менше про можливих "інопланетян", ніж про складність інтерпретації окремих знімків із поверхні іншої планети.


