Саміт втрачених надій

Саміт Східного партнерства у Вільнюсі мав стати історичним для України. Але дива не сталось. Угоду про асоціацію з ЄС тут не підписали, через одностороннє рішення української влади призупинити асоціацію.

Із Литви офіційний Київ повернувся ні з чим.

У підсумку в п'ятницю під час підписання угод ЄС з іншими державами про Україну навіть не згадували.

Представники ЄС обіцяють не зачиняти двері і допомогти Україні, особливо - у боротьбі проти тиску Росії. Втім, Європа не збирається закривати очі на вимоги, які висувались Києву раніше. Європейські лідери все частіше схильні вважати - угоду якщо і підпишуть, то з новим президентом.

Не мають надій на нинішнього главу держави і учасники Євромайдану. Вони заявили, що добиватимуться відставки Віктора Януковича. В неділю на народному віче євромайданівці планують вирішити, що робити далі. Про такі наміри протестувальники заявили у п'ятничній резолюції.

Україна-ЄС: історія однієї угоди

Історія стосунків України та ЄС розпочалась у 1994 році. Створений у 1992 році, Союз європейських держав підписав з Україною - першою на пострадянському просторі - Угоду про партнерство та співробітництво. Щоправда країни-члени союзу ратифікували її лише за 4 роки. Відтак стартом стосунків України та ЄС можна вважати 1 березня 1998 року коли набула чинності ця угода. Замінити угоду про партнерство на нову, поглиблену вирішили у 2007 році.

Цікаво, що назва майбутнього документу — "Угода про асоціацію" - була попередньо узгоджена влітку 2008го у Брюсселі на засіданні Ради Євросоюзу. Із пропозицією назвати майбутню угоду із Україною "угодою про асоціацію" виступила Франція.

Протягом 2007–2012 років було проведено 21 раунд переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Останній відбувся у листопаді 2011 року. І вже у грудні того ж року, в рамках 15-го саміту Україна-ЄС у Києві було офіційно оголошено про завершення переговорного процесу. Парафування - тобто попереднє підписання міжнародного договору уповноваженими особами, що брали участь у його розробці - відбулось у березні 2012-го у Брюсселі.

Однак попри усі добрі наміри Україна, вже на порозі підписання Угоди про Асоціацію, яке анонсувалось на 29 листопада 2013 року у Вільнюсі, "дала заднього" через тиск Росії.

На перших шпальтах

Євромайдан став однією із топ-тем у світових ЗМІ. У західній пресі Україна фігурує не надто часто, тож аби краще пояснити, що зараз відбувається в Україні, журналісти багатьох видань використали зрозумілу паралель, порівнюючи Євромайдан із Помаранчевою революцією. Для коментування подій західні ЗМІ запрошували Віктора Ющенка, Петра Порошенка, Віталія Кличка.

Російське офіційне телебачення традиційно відзначилось у коментуванні українських подій. Оглядач першого телеканалу Михайло Леонтьєв посміявся з українських урядовців, які до останнього сподівались на фінансову допомогу Євросоюзу.

На телеканалі "Россия" масовість акцій у Києві пояснили тим, що усі митингарі приїхали зі Львова. До того ж їх попередньо проінструктували в американському посольстві.

У ефірі кремлівських телеканалів не обійшлось і без відвертих фальсифікацій.

Коментар, який прозвучав у цьому сюжеті, записали журналісти Телеканалу новин "24". Учасник акції проти євроінтеграції зізнався, що за появу на мітингу йому пообіцяли заплатити, і припустив, що організатор - Партія регіонів.