Де у Львові є атмосферні локації, про які мало хто знає?
Якщо центр здається вам надто гучним, переповненим сувенірними крамницями та людьми, саме час звернути з відомих маршрутів та дослідити навколишні райони. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
До теми Інший Львів: куди йдуть львів'яни, коли хочуть втекти від туристів
Ідеальний напрямок – Кастелівка
Це історична частина Львова, яку забудовували наприкінці 19 – початку 20 століття як "місто-сад". Тут вілли, квітучі сади та алеї, модерн і затишок. Без натовпів, без екскурсій з гучномовцями. Тільки архітектура, спокій і справжній львівський вайб.
Почніть з простого: сідайте на трамвай 1 або 2, та їдьте в бік вулиці Степана Бандери. Виходьте на зупинці біля головного корпусу Львівської політехніки (вулиця Степана Бандери, 12). Це і буде початком нашого маршруту.
Національний університет "Львівська політехніка" – одна з найстаріших технічних шкіл Східної Європи, заснована ще у 1844 році. Будівля головного корпусу направду справляє враження своєю величчю.
Головна порада – спробуйте потрапити всередину. Всю будівлю вам точно не дозволять оглянути, але, переважно, дозволяють помилуватись розписами у вестибюлі. Тако ж зверніть увагу на бюст зліва від входу – це Юліан Захаревич, один з ректорів та архітекторів будівлі, а також один з авторів Кастелівки.
Львівська Політехніка / Фото @nakooleg
Від головного корпусу пройдіться кілька хвилин вулицею Бандери і перед вами постане не менш велична споруда Органного залу (костелу Марії Магдалини). Я завжди раджу завітати сюди на концерт, адже атмосферу органної музики у живому звучанні важко передати. Але навіть якщо у вас обмаль часу, хоча б зайдіть всередину. Інтер'єр вартий уваги навіть без музичного супроводу.
Органний зал у Львові / Фото lviv.travel
Одразу навпроти – одна з найдавніших львівських шкіл. Вона була заснована ще на початку 19 століття. Це колишня школа Святої Марії Магдалини, відома як Магдуся.
Читайте також Популярна турфірма Львова втрапила у скандал через екскурсії мовою окупанта
Історичні вілли Львова: де їх шукати?
Якщо обійдете школу зліва – побачите першу віллу на вашому шляху. Вона нагадує справжній казковий будинок! Її архітектором і власником був Людвік Балдвін-Рамулта (вулиця Вербицького, 4).
Поверніться до входу в школу та обійдіть будівлю справа – ви опинитесь на вулиці Кольберга. Пройдіть до кінця, до початку вулиці Котляревського, відомої колись як вулиця "на віллах". Під номером один схована вілла, оточена садом. Саме таким цей район бачили архітектори Іван Левинський та Юліан Захаревич: 64 вілли, оточені зеленню, поруч з озером, подалі від галасу міста.
Цікаво, що деяким віллам в цьому районі давали імена: Марія, Людмила, Юльєтка.
Головне – не поспішайте, пройдіться вулицею, розглядаючи деталі вілл та прибуткових будинків. І, якщо якась брама в під'їзді відчинена, не нехтуйте можливістю зазирнути всередину. Адже ніколи не знаєш, де на тебе чекають вітражі чи розписи.
Ось лише кілька адрес, які точно привернуть вашу увагу.
- Вілла Розвадовського (Котляревського, 27). 3 1927 року тут працювало радянське консульство, де в 1933 Микола Лемик вбив секретаря консульства та агента ГПУ з метою привернення уваги влади до Голодомору.
- Вілла Зубжицького (Котляревського, 29). Зведена на початку 1890-х років. Навіть через 100 років вона вражає дерев'яним декором та збереженою столяркою. Цікаво, що частина будинку досі належить нащадкам перших власників.
- Вілла на Хресті (Чупринки, 21). Схожа на невеличкий замок, особливо гарна навесні, коли на фасаді квітне гліцинія. Крім того, на стінах можна побачити майоліку, зроблену на фабриці Івана Левинського.
- Вілла Дашека (Котляревського, 41). Її власником був найвідоміший коваль Львова – Ян Дашек. Приклади його робіт можна побачити на Палаці Потоцьких, у Вірменській церкві, на Музеї етнографії та Музеї Пінзелі.
- Вілла Людмила (Котляревського, 49). Уважно роздивіться бічний фасад: там досі можна прочитати ім'я вілли.
- Прибутковий будинок Адама Дідура (Котляревського, 67). Зведений Іваном Левинським для відомого оперного співака. Якщо буде можливість – зазирніть всередину, щоб побачити ковані сходи.
Вілла на Хресті / Фото "Еспресо.Захід"
Всього за кілька хвилин, на вулиці Чупринки, ви побачите неоготичний Храм святого Климента Папи. Це колишній костел і монастирський комплекс кармеліток босих. Він досі лишається маловідомим для туристів.
Минуле століття було жорстоким до церкви: було знищено шпиль вежі та дах, певний час тут розміщувалось гестапо, а за радянський час понівечили вівтар та оздоблення. Храм повернули громаді відносно нещодавно. Сьогодні він належить УГКЦ і знову слугує місцем молитви.
Храм святого Климента Папи / Фото зі сторінки храму
Ще кілька кроків від храму – і ви на території фабрики Івана Левинського (Чупринки, 58). Так-так, того самого архітектора та професора Політехніки, віллами та будинками якого ви милувались протягом прогулянки.
Фабрика розпочала свою роботу в кінці 19 століття і буквально за 10 років перетворилась на цілу імперію. А сам Іван Левинський назавжди залишився в пам'яті львів’ян, як один з найвідоміших підприємців, архітекторів, будівничих та меценатів Львова.
На жаль, від фабрики тільки декілька будівель в недуже хорошому стані. Багато людей проходячи повз і не здогадуються, яке це важливе та цінне місце. У 2025 році в одному з приміщень відкрили музей-студію Івана Левинського.
Пройдіть ще кілька хвилин до останньої точки нашого маршруту – палацу або, як кажуть, замку Юзефа Сосновського (вулиця Чупринки 50-52). Цю будівлю не можливо оминути поглядом, складається враження, що ви опинились десь у Венеції.
Будинок складається з двох частин, кожна з яких має окремий вхід: в одній жила родина Сосновського, інша – для оренди. Обов'язково помилуйтесь відновленими розписами на балконі та спробуйте зайти у двір в палацу. Це одне з останніх місць у Львові, де все ще можна побачити дерев'яну бруківку.
Замок Юзефа Сосновського / Фото Ellen
Тож наступного разу, коли заплануєте прогулянку Львовом, оберіть не туристичні магніти, а вулички таких районів, як Кастелівка. Адже тут на кожному кроці на вас чекає справжня історія міста та його мешканців.