Де українцям можуть вручати повістки та що потім робити: юристи відповіли на головні питання

Про те, де та коли українцям можуть вручати повістки, чому це не означає призов на службу та що робити далі – ексклюзивно сайту 24 каналу пояснили юристи.

Читайте У Міноборони відповіли, скільки триватиме мобілізація в Україні

Хто та де може роздавати повістки

Звісно, потрібно розуміти, що в умовах воєнного стану, війни та загальної мобілізації діють інші правила. Але у будь-якому разі українцям варто знати про свої права та обов'язки, щоб не піддаватися паніці та вдумливо реагувати.

Нагадаємо, що Володимир Зеленський 25 травня 2022 року продовжив строк проведення загальної мобілізації ще на 90 діб.

Катерина Аніщенко, адвокатка юридичної компанії "Riyako&Partners", уточнила, що вручити повістку можуть як співробітники військкомату, а нині "територіального центру комплектування та соціальної підтримки", так і представники органів місцевого самоврядування чи органів внутрішніх справ.

Як правило, вручення повістки відбувається за участі співробітників військкомату та представника поліції. Законодавчих вимог щодо місця вручення повісток немає. Тобто, вони можуть видаватися у громадських закладах, на робочих місцях, у будинках тощо,
– зауважила Аніщенко.

 

 

Повістки українцям можуть вручати просто на вулиці / Фото з фейсбуку головнокомандувача ЗСУ

Лідія Карплюк, адвокатка Адвокатського об'єднання "Лещенко, Дорошенко і партнери", додала, що житлово-експлуатаційні організації, підприємства та установи, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власники будинків сповіщають про призовників і військовозобов'язаних.

Також вони повідомляють останнім про їхній виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення повісток та забезпечують прибуття за викликом.

Тобто, всі посадові особи всіх вищеперерахованих суб'єктів не лише мають право, а й зобов'язані вручати повістки,
– пояснила Карплюк.

Чи означає вручення повістки призов на службу

Катерина Аніщенко наголосила, що сам факт отримання повістки не означає, що вас відправлять у зону бойових дій, однак така ймовірність зберігається.

Для того, аби уникнути цього, необхідно знати що, існують такі види повісток:

• Повістка для уточнення облікових даних.
• Повістка – направлення на проходження медичної комісії.
• Повістка – призов на строкову військову службу (зараз не видається).
• Повістка мобілізаційного розпорядження, її ще називають "явка з речами".

Вона додала, що осіб без бойового досвіду на передову ніхто не відправляє. Всі мобілізовані проходять відповідне навчання у той термін, який необхідний для певної військової спеціальності. Під час дії воєнного стану цей термін може становити від 1 тижня до 3 місяців.

Потрібно уважно перевірити інформацію у повістці / Фото zt.20minut.ua

Що потрібно робити після отримання повістки

Людина, яка отримала повістку, зобов'язана у строки, визначені у ній, з'явитися до військкомату. При цьому необхідно мати з собою документ, що посвідчує особу, військовий квиток (інший військово-обліковий документ), документи, які стосуються стану здоров’'я, сімейного стану, навчання тощо, тобто будь-які документи, які можуть бути підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Підсумками такого візиту може бути всього лише уточнення чи з'ясування облікових даних особи,
– повідомила Лідія Карплюк.

Катерина Аніщенко зазначила, що після отримання повістки важливим моментом є не панікувати, а уважно, перед тим як ставити свій підпис про її отримання, ознайомитись із текстом повістки з метою аби пересвідчитись, чи правильно вона заповнена.

У повістці мають бути вказані:

• ПІБ, рік народження та адреса;
• місце роботи; вид повістки (уточнення облікових даних, проходження медкомісії, прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (раніше – військкомат), призов на військову службу);
• дата, час та адреса – коли й куди необхідно з'явитися; назва органу, печатка, підпис, прізвище, ім'я та по батькові керівника військкомату.

У разі, якщо ви виявили, що повістка не вірно заповнена, не поспішайте її підписувати. Перед підписом варто зазначати, що вона складена з порушеннями. Окремого поля для цього у повістці немає, проте можна зробити напис на вільному місці, поставивши дату і підпис. Вкажіть про всі недоліки і лише потім ставте свій підпис,
– зазначила експертка.

Викликати до військкомату телефоном не можуть / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Вона додала, що є випадки, коли повістку вручили, проте ви за неї не розписувалась, тому що корінець, на якому ставиться ваш підпис, вам не дали. Або прийшли за адресою вашого проживання, а вас не було вдома, і її отримала дружина, батьки або взагалі сусідка по під'їзду.

То що ж робити, йти чи не йти до військкомату? В цьому випадку важливим є те, щоб повістка обов'язково була вручена особисто і підписана тим, хто її отримує. Тобто, у разі відсутності повідомлення (повістки), обов'язку з'явитися до військкомату не виникає. Що стосується викликів телефоном, то такий виклик законом не передбачено,
– зауважила Аніщенко.

Вона також наголосила, що повістка має бути вручена за місцем проживання/роботи або навчання тим військкоматом, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку.

Такі правила діяли в мирний час, такі ж правила діють за аналогією в воєнний час, адже наші законодавці не ухвалили порядок вручення повісток у воєнний час, а тим більше не уповноважували представників військкомату викликати резервістів (військовозобов'язаних) дзвінком на мобільні номери.

Варто також знати, що вас не мають права доставляти до військкомату силою. Якщо вас намагаються затримати або відвезти кудись примусово, варто викликати поліцію, навіть якщо представників військкомату уже супроводжують правоохоронці,
– наголосила фахівчиня.

Яке є покарання

Катерина Аніщенко зазначила, що за ухилення від перших згаданих видів повісток особа несе адміністративну відповідальність (накладення штрафу у розмірі від 3400 до 5100 гривень).

Якщо ж особа проігнорує мобілізаційну повістку, то це може бути розцінено як кримінальна відповідальність, за вчинення даного злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.

Лідія Карплюк пояснила, що зараз працівники органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право здійснювати адміністративне затримання (до трьох годин, в необхідних випадках для встановлення особи та/або з'ясування обставин правопорушення – до трьох діб) при порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.