Цей вид спорту і дозвілля не надто відомий загалу. Але спробувавши раз захочеться удосконалювати власні вміння знову і знову. Перший же всерадянський з’їзд дельтапланеристів відбувся в Україні у травневі дні 1976-го року. Тоді в селищі Славське Львівської області зібралося трохи більше двох десятків фанатів вільного польоту. Однак, на цьому не зупинилися, дельтапланеризм розвивався, доки не став офіційним видом спорту.
Дельтапланеризм не варто плутати із планеризмом чи іншими подібними видами повітряного спорту. Хоча серед естетів цінується саме безмоторність. Щоправда, цуратися й дельтальотів теж не треба, адже не скрізь є гори, а з майже одинадцятиметровим крилом та двигуном від "малолітражки" можна літати будь-де, незалежно від рельєфу. Головне, щоб не було сильного вітру й вистачало палива.
Щоб уповні набратися вражень, а, можливо, і зберегти життя, не варто забувати про правила безпеки. Найперше, кажуть майстри з багаторічним досвідом, перед тим, як пробувати літати, треба навчитися безпечно приземлятися. І звісно, не варто забувати про правильне екіпірування, особливо шолом. А також довіряти своїм відчуттям. Щоправда, перед цим, тренуючись, слід вивчити і зафіксувати у підсвідомості якомога більше способів падіння та виходу з екстремальних ситуацій. Наприклад, пов’язаних із різкими поривами вітру.
У будь-якому випадку вчитися літати треба наполегливо та рішуче. І що більше годин ви налітаєте, то більше шансів відчути себе вільним як птах у польоті, а не як фанера над Парижем.