Спочатку Садам Хусейн вимагав від сусідів 2 мільярди доларів компенсацій, далі 10, та не дочекавшись відповіді, наказав регулярним військам ввійти до Кувейту. Це трапилося 2 серпня 1990 року. До кінця дня столиця Ель-Кувейт перебувала під контролем іракських сил.
Уже за 6 днів заявили про фактичну анексію Кувейту. Частину території приєднали до іракської провінції Басра, решту проголосили 19-ою провінцією Іраку.
12 січня 1991 року Конгрес США ухвалив рішення про застосування збройних сил для звільнення окупованого Кувейту. Джордж Буш старший перекинув у Саудівську Аравію півмільйона солдат, Великобританія відправила 42 тис, Франція — 15, Єгипет — 20.
Читайте також: День в історії. 115 років тому була заснована ФК "Барселона"
Всього коаліційні війська налічували близько мільйона бійців. Повітряні атаки тривали 6 тижнів. Уперше в реальних бойових умовах були застосовані крилаті ракети. Під прицілом винищувачів опинилися не лише заводи, об'єкти нафтової галузі, але й водоочищувальні споруди, фармацевтичні фабрики та навіть школи.
За майже 7 місяців війни іракські війська втратили близько 30 тисяч солдатів, сили коаліції – в сотню разів менше – 300 бійців. Постраждала й промисловість – 85 % заводів були зруйновані, з 820 нафтових свердловин залишилося 58.
На Ірак була накладена більша контрибуція, ніж на Німеччину після Другої світової війни. Після війни країна могла експортувати нафту лише в обмін на продовольчі товари. За 13 років економічних санкцій втрати Іраку перевищили 200 мільярдів доларів.