Розправа із противниками тогочасного президента Бориса Єльцина стала кульмінацією російської політичної кризи, яка тривала упродовж багатьох місяців.
Конфлікт назрівав між президентом Борисом Єльциним з його оточенням та великою частиною депутатів на чолі з віце-президентом Олександром Руцьким і главою Верховної Ради Федерації Русланом Хазбулатовим. Останні прагнули зберегти систему радянської влади та противилися майбутнім реформам.
Криза загострилася після спроби Єльцина розпустити неслухняний парламент. Депутати не підкорилися. Й навіть заявили про припинення повноважень президента. У ніч на 22 вересня вони визнали главою Росії Олександра Руцького.
3 жовтня розпочався штурм повстанцями телевежі Останкіно та мерії, який відбили силовики. Тоді ж з’явилися перші масові жертви. На застосуванні танків наполягав сам Єльцин, що відчував підтримку, яку отримав раніше на референдумі.
4 жовтня вранці танки прибули до Білого дому, у якому засідали прихильники Верховної Ради, й відкрили вогонь. Після танкових ударів спротиву уже не було. Точна кількість загиблих у ті дні не відома досі. Називають цифри від 120 до 150. Ще близько 500 людей отримали поранення.
У підсумку президенту вдалось ще більше закріпити свої позиції. А Росія отримала нову Конституцію та стала президентсько-парламентською республікою.