Історія новітнього Севастополя спільно написана трьома етносами: кримськими татарами, українцями та росіянами.
Місто будували на кошти, отримані графом Потьомкіним з українських земель, і вже на початку 19 століття царська верхівка проголосила його головним військовим портом Чорного моря.
Кримська війна, що розпочнеться 1853 року протягом 3 років перевірятиме півострів на міць. Облога Севастополя тривала 349 днів. Місто таки зруйнували, втім героїзм оборонців подарує Севастополю неофіційний титул "міста російської слави". Дарма, що майже половину імперського війська становили солдати й офіцери українського походження, а в Чорноморському флоті українських матросів було близько 70%.
Навіть проглядаючи фото з ветеранами оборони Севастополя, серед бородатих дідуганів більшість з українськими прізвищами — Гринько, Чорний, Руденко, Павлюк, Кривий. Та навіть головний герой Кримської війни адмірал Нахімов — нащадок давнього козацького роду з Полтавщини.
Наступною ключовою подією була Друга світова, де оборона Севастополя тривала 250 днів. Місто знову зазнало спустошення, а населення скоротилось до 3 тисяч.
Відвоювавши Крим у 44-му, Сталін звинуватив кримських татар у співпраці з німцями й видав наказ виселити корінний етнос з півострова. А це майже 200 тисяч людей. На їхнє місце з усіх республік та міст йшли ешелони молодих будівельників, аби підняти Крим з руїн.
Утім, якщо відбудувати будинки було відносно просто, то як вирощувати овочі без повноводних рік і звичних дощів ніхто не знав. Після офіційного приєднання Криму в 1954, на плечі українців поклали зведення на Дніпрі двох водосховищ та зрошувального каналу на 400 кілометрів.
У 1992 році після розпаду Радянського Союзу радянський Чорноморський флот перейшов під контроль України на основі територіальної належності. Проте частина офіцерів флоту збунтувалася проти української влади. Кравчук і Єльцин домовилися поділити флот навпіл. Використовуючи час на міждержавні перемовини, флот перейшов під повну владу Росії, до того ж росіяни відмовлялися покинути Севастополь.
У червні 1995 року Кучма і Єльцин ще раз поділили флот. Цього разу не на нашу користь: Україні відійшло 18% кораблів, а Росії 82%.
1997 року країни домовилися, що Російський флот покине українські території у 2017 році.
Втім у 2010 Янукович та Медведєв відтермінують цю дату аж до 2042 року. Угоду ратифікують у Верховній Раді завдяки голосам депутатів із Партії регіонів, Компартії та Блоку Литвина.
2014 року, в ніч з 23 на 24 лютого, Віктор Янукович утік до Росії саме через Севастополь.
І цього ж дня в місті пройшов 20-тисячний мітинг, на якому прийняли рішення не перераховувати у Київ податки. Російська Федерація ввела спецпризначенців, військову техніку, заблокувала українських військових, а над парламентом і урядом Криму замайорів російський триколор. 16 березня 2014 року в Криму пройшов псевдореферендум щодо статусу Криму, а вже за 2 дні в стінах Кремлівського палацу Путін разом із прем'єр-міністром самопроголошеної Республіки Крим Аксьоновим підписали так званий "Договір про прийняття Криму до складу Росії".