Гевара народився в Аргентині 14 червня 1928 року у багатодітній родині, відкритій до спілкування з людьми різних класів та поглядів. З дитинства багато читав, у тому числі іноземними мовами, захоплювався лівими ідеями. У 23-річному віці майбутній повстанець здійснив першу подорож Латинською Америкою та на власні очі переконався — всюдисущу бідність та безправ’я можна подолати винятково революційним шляхом.
Перший досвід боротьби молодий лікар отримав, виступаючи на захист Президента Гватемали Арбенса. Однак справжнє застосування своїм революційним прагненням Гевара знайшов у 1955 році — після доленосної зустрічі з братами Кастро, під впливом яких палкий аргентинець перетворився на справжнього лідера Кубинської революції.
За Геварою уважно стежило американське ЦРУ. 8 жовтня 1967 року його загін у Болівії оточили урядові війська, а самого революціонера взяли у полон і наступного дня стратили. Йому було 39 років.
Після смерті героя на Кубі оголосили жалобу, а самого Гевару навіть почали вважати святим. Через 33 роки після смерті впливовий журнал "Тайм" вніс Ернесто Че Гевару до двадцятки героїв, ікон та найважливіших персоналій ХХ століття.