В основі фільму історичні події - повстання матросів на броненосці Потьомкін у червні 1905-го року. Тоді команда судна виступила проти командування через те, що їх годували червивим м'ясом. На придушення повсталого корабля кинули цілу Чорноморську ескадру. Проте матроси інших кораблів відмовилися стріляти в екіпаж броненосця.

Фільм був чорно-білим та німим, але Ейзенштейну вдалося досягти особливої виразності завдяки відмінному монтажу та кадровій побудові сцен.

Епізод, де на вершечку щогли корабля майорить червоний прапор, став першою в історії російського кіно кольоровою сценою. Ейзенштейн вручну - пензликом - розмалював усі 108-м кадрів епізоду.

Ще однією безумовною перевагою була музика до фільму. Її створювали різні композитори, але майже у всіх виконаннях вона була надзвичайно гармонійною.

В день прем'єри фільму фасад кінотеатру "Художній" переробили у макет броненосця, в кінозалі висіли рятувальні кола та морські прапори, а увесь персонал був вбраний у матроські костюми.

За кілька тижнів переглянути стрічку прийшли понад 300 тисяч людей.

За кордоном на Броненосця очікував не менш гучний успіх, хоча у США та Франції фільм був заборонений аж до 50-х років. Стрічка стала лауреатом десятків престижних кінофестивалів і досі перебуває у першій десятці найвідоміших фільмів усіх часів та народів.