Дитинство майбутнього диктатора було дуже бідним. Єдиною можливістю здобути славу та гідне місце в суспільстві була армія.
У 18 років Піночет приєднався до збройних сил країни. Шанси скласти голову на полі бою були мінімальними - адже Чилі ні з ким не воювала.
Початок правління диктатора ознаменувався масовими стратами комуністів та соціалістів. Прихильників лівих ідей запроторювали в концтабори та розстрілювали без суду і слідства. Паралельно в країні розгорнули масштабну програму реформ, Піночет активно підтримував великий та середній бізнес.
У 1990-му через програш на плебісциті Піночет був змушений скласти повноваження глави держави, але головнокомандувачем збройних сил Чилі диктатор залишився ще до 1998.
Як тільки Піночет позбувся влади, проти нього одразу ж порушили кілька кримінальних справ. Диктатора звинувачували у вбивствах, тортурах, викраденнях політичних опонентів та привласненні державних коштів. Політик відчайдушно захищався і все ж зміг уникнути правосуддя - він помер, коли йому був 91 рік.