Про це у програмі "Справа детектива" з Олександрою Дрік розповів детектив Національного антикорупційного бюро Олександр.
Читайте також: Золото та мільйони: історія про топ-чиновницю, яка розійшлася з чоловіком, щоб приховати статки
Він пояснив, що квоти стосуються максимальної кількості газів, які можуть бути викинуті в атмосферу підприємствами тої чи іншої країни. До того ж, та держава, яка не використовує надані їй квоти, має право їх продати. Саме так зробила Україна: ми продали свою частину невикористаних квот Японії, за що отримали грошові кошти.
Кіотський протокол почав діяти з 16 лютого 2005 року
За словами детектива, ці кошти Україна почала отримувати ще з 2011 року. Більшість з них було використано ще до 2015 року, коли було створено НАБУ. Проводилася низка журналістських розслідувань про можливі факти зловживання щодо отриманих грошей.
Проекти передбачали встановлення світильників на основі LED-технологій. Річ у тім, що умовою використання коштів, отриманих від продажу квот, є їх використання лише на проекти, які зменшують викиди забруднювальних речовин в атмосферу. Через це Україна не могла використати ці кошти для інших цілей, наприклад, для оборони,
– зазначив він.
І додав, що наприкінці 2015 року міністерство екології та природних ресурсів України визначило, що організацію закупівель, послуг та робіт щодо заміни світильників буде виконувати державне підприємство "Українські екологічні інвестиції".
Читайте також: Як штрафувати екологічних правопорушників, або Нові правила контролю за охороною природи
Проте службові особи цього підприємства вирішили не реалізовувати проекти, як це було задумано раніше, а вчинити замах на заволодіння цими державними коштами.
Тому вони підібрали підприємства з ознаками фіктивності, які фактично не здійснювали жодної господарської діяльності та не виконували раніше подібних робіт – щоб надалі визначити їх переможцями торгів, перерахувати на їх рахунки гроші та не виконувати запланованих дій, – повідомив детектив.
За версією слідства, до цієї злочинної схеми були залучені директор "Укрекоінвесту", секретар комітету з конкурсних торгів та інші співробітники підприємства.
Окрім цього, до злочинних дій долучалися й приватні особи, які офіційно працевлаштовані у компанії не були. Їх завдання полягало в тому, щоб вербувати фіктивних директорів, забезпечувати подання документів для участі в тендері тощо. Загалом злочинна група складалася із десяти осіб. Розслідування щодо справи "кіотських грошей" розпочалося ще в січні 2016 року.
Дивіться відео повного випуску програми "Справа детектива" за 24 грудня 2018 року