Журналісти сайту "24" відвідали табір, де дітлахи з міста Щастя оговтуються від війни.
Дитячий табір "Зоряний" розташований у селі Хохітва Миронівського району Київської області. Вже вдруге тут відпочивають від війни більше ста дітей, які живуть на самій лінії фронту. Цього разу дітлахи приїхали із міста Щастя. Сам табір розташований у будівлі колишньої лікарні. Тут їм намагаються надати максимальну психологічну допомогу. Ігри, пісні, прийом у психолога. Та те, що вони пережили, залишило слід у їхніх очах. У таборі діти відпочивають всього 20 днів.
Ці хлопчаки сиділи на підвіконні протягом декількох годин поспіль. Після чого пересіли на сусіднє.
Стас ще не ходить у школу. Та вже побачив усі жахи війни.
З батьками довелося ховатися у підвалах під час обстрілів. Каже: йому це дуже не подобалось, так як їм ледь не зруйнували будинок, а сім’ї потрібно десь жити. Не подобається йому, що у Щасті стріляють і якби цього не було нікого не вбивали, а так "трішки повбивали".
Живе Стас зі старшими хлопцями також з Щастя.
Дітям не часто дарять подарунки. Тому рожеві зайчики, які подарував Червоний Хрест, неабияк їх підбадьорили. Особливо коли через декілька днів їм знову потрібно повертатися у зону АТО.
Найбільше дітям подобається бавитись в ігровій кімнаті. Тут є теніс, шахи та інші різні забави.
Психологи кажуть, що це найкращий метод реабілітації. Психологам діти розповідають багато. Одному хлопчику зводили курок біля голови, а дівчинка розповідала, що дивилась як вибухає від снаряду квартира, коли там був її тато.
Ангеліна захотіла показати, як сідає на шпагат. Цього її навчив тато. Сам він військовий і зараз на передовій.
Після цього Ангеліна сховалася за величезним картоновим млином з малюнками. Чи то засоромилась, чи то там безпечніше.
У таборі досить багато підлітків.
Забав у дівчаток небагато. До подарованих рожевих зайчиків вони відносяться з великою обережністю.
Дітям у таборі дуже подобається, тому багато хто не хоче повертатися додому, де досі триває війна.
Вже через декілька днів всі ці діти повертаються додому, на лінію фронту, у зруйноване місто Щастя...
Читайте також: Історії переселенців: життя з початку