Російський опозиційний політик Геннадій Гудков в ефірі 24 Каналу розповів, що поки Дональд Трамп заявляє, мовляв, справа рухається до перемир'я, Владімір Путін не має наміру йти на жодні компроміси. Його влаштовує лише капітуляція України.

Дивіться також Переваг і недоліків буде в однаковій мірі: в Путіна дуже простий вибір щодо перемовин

Для чого Путіну потрібні перемовини

Він додав, що під час переговорів російська делегація знову почне згадувати якийсь "нацизм в Україні", якого ніколи не існувало. Вони вигадують агресію, загрози й розкручують старі міфи. Так перемовини можуть тривати безкінечно.

Переговори йому потрібні лише як димова завіса. Мовляв, давайте, хлопці, проявіть кмітливість, тягніть час. От і покажіть свої вміння в Стамбулі – затягніть ці перемовини,
– сказав Геннадій Гудков.

А тим часом, коли допомога Україні ослабла і майже припинилася, то ситуація на фронті змінилася: Путін готує новий наступ.

"Чому б йому не спробувати просунутися ще далі? Наприклад, як вони самі кажуть, – вийти на Дніпропетровську область. Вони можуть це зробити, а потім заявити: "Ми вирішили включити Дніпропетровську область у нову мирну угоду. Це – теж наше. Вчора ми одностайно проголосували й провели, так би мовити, референдум"", – сказав Гудков.

Він зауважив, що далі росіяни почнуть вимагати, щоб Україна передала їм ще одну область, і використають це як аргумент, щоб нав’язати принизливі умови подальшого знищення держави.

Це абсолютно очевидно. І це – саме той результат, до якого прагне Путін. Бо він бачить: серйозного постачання зброї на фронт немає, нових озброєнь немає, можливостей – також,
– сказав Гудков.

Він додав, що Україні у 2022 році дали рівно стільки зброї, щоб вона не програла, але не достатньо, щоб перемогти. А зараз дають ще менше. Путін це прекрасно розуміє і намагається довести своєму оточенню, що він – найсильніший лідер.
Гудков також зазначив, що Путін завжди повторював: "Час працює на нас". Він неодноразово говорив це на нарадах – і наразі так і відбувається.

Гудков сказав, що це – наслідок нерішучості, страху перед ядерною загрозою та інших чинників. У 2023 році потрібно було дати Україні максимум зброї й остаточно розгромити російську армію, яка відступала з-під Харкова й Києва. Але той історичний шанс було втрачено.