"Нам розказували, як помирали люди, коли пухли животи від голоду. Це дуже страшно і якось трагічно", - каже школяр Андрій.
Щоправда, жаліються історики, ініціативи теперішнього керівництва Міністерства освіти, суттєво змінили навчальні програми. Тепер інформацію про події того часу вчителі подають у стислому вигляді. Зникло з книжок і саме поняття "Геноцид", а обов’язкові уроки пам’яті скасували.
"Є люди, яким це байдуже, які готові робити це тільки за умови, що буде якийсь примус. Але є і такі, які розуміють важливість цього, які, не зважаючи на те, що інформацію про Голодомор в підручниках скорочено, не зважаючи на те, що відмінено такі уроки. Вони готові продовжити цю роботу, розуміючи, що всі ці політичні непорозуміння, які є зараз - це все те, що минає. натомість пам’ять повинна залишатися, і ця пам’ять повинна передаватись наступним поколінням", -переконаний історик, екс-директор архіву СБУ Володимир В'ятрович.
Особливу атмосферу уроку створювали предмети побуду, якими понад півстоліття тому користувалися українці, а також фотографії та документи. Моторошними історіями ділився і поважного віку мешканець Київщини, який дивом пережив голод.
"Я абсолютно не погоджуюся з тими, хто каже, що ми не повинні до дітей доносити страхіття того періоду. Чому, тому що ми повинні виховувати у дітей культуру і шанобливе ставлення до смерті. Тоді вони будуть шанувати над життям", - каже історик Людмила Гриневич.
Поминальні заходи, присвячені роковинамГолодомору 1932-1933 років, триватимуть в Україні до 26 листопада і завершаться спільним молебнем представниками усіх українських церков та загальнонаціональною акцією "Запали свічку".