"Я думаю, що історично подарований Україні білінгвізм – це багатство, від якого не варто відмовлятись. Коли ми говоримо про двомовність, то ми ж говоримо про те, що у шкільній і вищій освіті обов’язковим має бути вивчення державної мови. Ця обов’язковість – це аксіома, яку ніхто не обговорює", - сказав міністр освіти.
"Ви, може, не повірите, тому що це дуже дивовижно: ми проводили найбільшу в історії освіти розширену колегію по середній освіті, і в один день у 12 секціях брали участь півтори тисячі вчителів з усієї України. Я ніколи не думав, що вчителі західних областей України – Рівненської і Тернопільської, не Львівської, не буду пересмикувати – будуть говорити про те, що вони хочуть, щоб було повернуто російську мову і літературу хоча б у невеликих обсягах – щоб діти уміли хоча б грамотно писати", -продовжив Табачник.
"Я говорив би про невідмову від природно наявної двомовності. Так, зрозуміло, що якась старенька бабуся, яка народилася ще за Польщі, російську мову не знала – але знала достатньо для того, щоб поспілкуватися з туристом, який приїхав відпочити в горах на Прикарпатті чи на Львівщини, і запропонувати йому послуги, ночівлю чи щось інше. Але діти і онуки її – всі знали, і вони могли працювати і в Росії, і у В’єтнамі, і у Китаї. Навіщо від цього відмовлятися? Штурмувати треба третю і четверту мову, а не викорчовувати те, що було", - підсумував очільник міністерства.