Переписка між дисидентами, меморандуми, світлини борців за незалежність та найголовніше – документи колишнього Комітету держбезпеки зібрали із пятьох архівів для виставки.
Свою боротьбу активісти почали після ухвалення заключного акту з безпеки та співробітництва в Європі. Його підписали 35 країн, включно з СРСР. Там йшлося про право людини на свободу переконань. На базі цього документа і почалась діяльність групи – до неї увійшли 10 активістів.
Читайте також: Героїня минувшини: хоробра медсестра УПА рятувала життя, неодноразово ризикуючи власним
Тоталітарна машина швидко стала закручувати гайки – арешти почалися за кілька місяців після початку роботи групи. Каральні органи почали саджати дисидентів на термін до десяти років. Через систему таборів із 41-го члена групи пройшло 24. П'ятеро – розплатилися за переконання життям. Це Михайло Мельник, Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко та Василь Стус.
Всього через інакомислення учасники групи провели в таборах, психлікарнях та засланнях понад 170 років на всіх.
Вже в період перебудови Гельсінська група перетворилась на спілку, а згодом – на політичну партію.