Економічний прагматизм і безпекова єдність: як Туск будуватиме відносини з Україною

Польща не змінить свій підхід кардинально

Якщо щодо Угорщини та Словаччини головні мотиви української сторони та контури потенційних домовленостей були зрозумілі, а очікування стримані, то у випадку приїзду польського прем'єра ставилися амбітні цілі "перезавантажити" відносини та повернутися до всеосяжного стратегічного партнерства.

Читайте також "Єдність" уже не панацея: що насправді потрібно українцям

На перший погляд, зустріч була результативна: сторони поставили перед собою масштабні плани. Однак чи все настільки безхмарно в польсько-українському майбутньому?

В експертно-політичних колах Польщі побутує більш стриманий погляд на результати поїздки.

З погляду польського уряду двосторонні відносини матимуть три виміри, кожен із яких відрізнятиметься за значенням, рівнем поступливості й пріоритетності для польської сторони:

• безпека та міжнародна політика;
• економічні питання;
• історична політика.

Політика безпеки в широкому розумінні – найширша та найперспективніша сфера побудови тривалих відносин між Польщею та Україною. Цей напрямок охоплює не лише питання та заходи щодо поточної допомоги Україні в боротьбі з Росією, а й питання майбутніх гарантій безпеки, інтеграції оборонних доктрин, кооперації збройових галузей та підтримки України в процесах інтеграції до структур ЄС.

Українські справи будуть у списку першочергових для нової влади, але слід пам'ятати, що пріоритетне значення для уряду Дональда Туска стане відновлення позиції й розвиток відносин на рівні ЄС.

Туск не має негативного багажу у відносинах з Україною та критично відгукувався про торгову війну, яка була розпочата його попередниками щодо України в другій половині 2023 року. Проте не треба завищувати очікування чи мислити про миттєву кардинальну зміну підходів офіційної Варшави, чого очікує багато представників української експертної спільноти.

Критично важливе в розумінні майбутньої позиції Польщі щодо України – прийняття "політичного світогляду" Туска, який визначатиме його подальшу стратегію. Навіть якщо уряд готовий змінити курс на 180 градусів і скасувати всі реформи попередників на внутрішній арені, це означає аналогічні дії на міжнародній.

Цікаво Рятувальний жилет росіян – артилерія: як вони зібралися компенсувати недоліки своїх підрозділів

В української сторони небагато підстав вважати, що польська влада "капітулює" перед сподіваннями офіційного Києва та піде на усі поступки всупереч інтересам власних фермерів і перевізників.

Попри повну підтримку в питаннях безпеки, політики й протидії російській агресії, у сфері економіки Туск виступатиме з прагматичних і жорстких позицій, що й надалі буде створювати труднощі у врегулюванні проблемних питань експорту агропродукції й роботи ринку перевізників.

Результати візиту Туска до Києва

Аналізуючи заяви Туска під час його візиту до Києва та обговорення в політичному таборі "Громадянської платформи" після його повернення, варто виокремити 5 окремих блоків.

1. Політична підтримка

Новий уряд підтримуватиме прагнення України приєднатися як до ЄС, так і до НАТО. Подібний підхід відповідає інтересам Польщі та індивідуальним переконанням більшості представників чинного уряду.

Україна може розраховувати на надійного союзника, однак треба пам'ятати: Туск зробив те, що від нього очікували. Інтеграція України в ЄС і НАТО не залежить винятково від Польщі, тому польський прем'єр-міністр не бере на себе якісь особливі зобов'язання.

На жаль, на шляху європейської інтеграції українській стороні доведеться узгодити багато економічних питань. Однак уже сьогодні Польща гратиме помітну роль у функціонуванні проукраїнської коаліції у Європі, особливо у сфері боротьби з російською окупацією.

Зауважте На біса нам така Вища рада правосуддя?

Крім того, Туск уже зробив важливий політичний жест, підтримавши приєднання Польщі до безпекової декларації країн G7. Значить, не за горами ще один важливий документ (на зразок підписаного з Великою Британією).

2. Кооперація збройових галузей

Туск заявив, що Польща може надати пакет озброєнь коштом польської позики. Також на пресконференції йшлося про виробництво боєприпасів, можливі постачі БТР "Росомак" і систем на його шасі, гаубиць "Краб", різних типів безпілотних літальних апаратів і гвинтівок "ГРОТ".

Проте не менш цікавім і взаємовигідним напрямком співпраці може стати виконання на польських підприємствах замовлень, які відповідають конкретним потребам української армії.

У Польщі є безпечні фабрики та промислові об'єкти, які мають досвід роботи з обладнанням, що походить від радянської технічної думки та технічної думки НАТО. Польські компанії зацікавлені в розвитку української продукції, наданні безпечних промислових потужностей і технічної підтримки. У перелік потенційних товарів, які цікавлять польську сторону, входять:

• ПЗРК "Корсар" і "Стугна",
• ракетний комплекс "Вільха",
• протикорабельна ракета "Нептун" тощо.

Завдяки конструктивній позиції Варшави й Києва з'явилася чудова можливість для суттєвого посилення обороноздатності армій обох країн.

3. Призначення Павела Коваля уповноваженим у справах відбудови України.

Попри великий досвід і фаховість Павела Коваля в українській проблематиці, він не виступає профільним експертом в економічних питаннях. Зважаючи на його професіоналізм і менеджерський хист, можна очікувати, що він сформує ефективну команду, яка безпосередньо виконуватиме технічні завдання, відкриваючи нові можливості в польсько-українській співпраці.

Функціонал політика полягатиме в "згладжуванні кутів" у питаннях двосторонньої взаємодії, щоб розвантажити міністра закордонних справ Радослава Сікорського та самого Туска.

4. Ексгумація жертв Волинської трагедії

Питання ексгумації було порушене Туском навмисне як спосіб перевірити щирість намірів української сторони щодо подальшої співпраці. Під час першої каденції Туска важкі історичні теми в польсько-українських відносинах він порушував рідко, щоб не псувати стосунки політичними чи економічними питаннями, за що неодноразово зазнавав нападок з боку опонентів на польській політичній сцені.

Історична політика між Польщею та Україною в цей період була більше сферою діяльності тодішніх президентів Польщі, спочатку Леха Качинського, а пізніше Броніслава Коморовського.

Проте наразі оточення польського прем'єр-міністра розраховувало на позитивну практичну ініціативу з української сторони. Попри це були отримані лише подальші запевнення. Тож наразі Україна втратила можливість зробити серйозний крок назустріч Туску, який він зміг би використати як "суттєву перемогу" на внутрішній політичній арені.

Рекомендуємо Зміна прізвищ не допоможе: у чому корінь проблеми між цивільною та військовою владами

5. Питання інфраструктури

Заяви прем'єр-міністра Дениса Шмигаля на спільній пресконференції не надто вплинули на польську сторону, попри зовні позитивні враження. Пропозиції щодо спільних проєктів, безперечно, детально аналізуватимуться у відповідних міністерствах, однак наразі вони не викликали спалаху ентузіазму у Польщі, завдяки якому візит можна було б вважати винятково результативним.

В лавах "Громадянської платформи" вважають, що набагато цікавішими для них були б заяви про участь польських підприємств у приватизаційних процесах в Україні (особливо у сфері енергетики та теплоінфраструктури).

Натомість навколо ідеї з будівництвом автобану українською територією можуть виникнути проблеми з готовністю польського бізнесу інвестувати у вказаний проєкт, особливо коли тривають суперечки між перевізниками. Також багато сумнівів щодо готовності Польщі до відкриття ще 4 пунктів пропуску.

Обом країнам потрібно детальніше підходити до формування програм інфраструктурної співпраці. Конструктивним форматом може стати створення спеціалізованої міжвідомчої комісії.

Підбиваючи підсумки, можна відзначити, що в оцінках польської сторони візит Туска вважається помірковано плідним. Однак не варто вважати, що відкриття нової сторінки в польсько-українських відносинах залишить у минулому всі нагальні проблеми. Доведеться йти на компроміси й долати суттєві суперечності. Якщо у сфері політико-безпекової складової Туск виступатиме надійним союзником, то в економічних питаннях українське керівництво ще не раз відчуватиме на собі наслідки прагматичного курсу Варшави.