Донецьк тричі змінював свою назву. Спочатку місто називалось Юзівка, на честь свого засновника – британського підприємця Джона Юза, що відкрив тут у 1869 році перший металургійний завод, навколо якого поступово розросталось поселення робітників. Вже у 1913 році у Юзівці вироблялось 74 % заліза Російської імперії, тож селищу присвоїли статус міста. Всього за десятиліття виробництво сталі досягло таких масштабів, що місто перейменували на Сталіно. І лише у 1961 році воно отримало теперішню назву.
На гербі Донецької області зображена пальма. Лише уявіть, коваль Олексій Мерцалов викував її без жодних з'єднань із звичайнісінької залізничної рейси.
У Радянському Союзі Донецьк називали ще й спортивною столицею. У 1901 році тут збудували перший велотрек. У 30-х роках тут вже було понад 2 тисячі спортивних гуртків, в яких займались понад 30 тисяч мешканців. Область подарувала країні чимало Олімпійських чемпіонів – Сергія Бубку, Олену Ісінбаєву, Лілію Підкопаєву та Поліну Астахову.
У місті Горлівка народився космонавт-рекордсмен Олександр Волков. Він тричі милувався нашою планетою з ілюмінатора космічного корабля, в цілому провівши там 391 день, з них 10 годин у відкритому космосі. Третій політ запам'ятався найбільше – екіпаж вилетів з СССР, а коли повернулись за 175 днів, то Союзу вже й не існувало.
У 2009 році на карті світу з'явився "Пік Шахтарів України". Донецькі альпіністи підкорили безіменну Тань-Шаню в Китаї, висотою 5132 метри і встановили на ній мініатюрний пам'ятник мужнім шахтарям.