Джерело: "Корпорації" на 24 каналі
Чому популярні артисти видаляють свою музику із платформи та які плани у Spotify на майбутнє – читайте у програмі.
Цікаво Bic проти Gillete: як зухвала й провокативна реклама дозволила вибороти успіх
Інтернет-піратство ледь не знищило музичну індустрію
Наприкінці 1990-х світові продажі музики перевищували 25 мільярдів доларів. У 2008 році – не дотягували і до 17 мільярдів. Інтернет-піратство змушувало студії звукозапису втрачати прибутки, а ЗМІ віщували швидку смерть музичної індустрії.
Саме тоді у гру вступив шведський програміст Деніель Ек. У шкільні роки він заробляв десятки тисяч доларів на створенні сайтів. А до 23 років встиг заснувати і успішно продати свій тодішній бізнес, онлайн-сервіс оголошень Advertіgo, за понад мільйон доларів.
Шведський підприємець і мільярдер Деніель Ек / Фото AP
Разом з товаришем Мартіном Лоренцоном він придумав концепцію продукту, який мав допомогти у боротьбі з нелегальним контентом. Ек був переконаний, що люди відмовляться від піратства лише тоді, коли їм запропонують щось більш доступне, ніж покупку музики. Наприклад – її оренду.
Ідея була не зовсім новою
Ще у 1999 році на світ з'явився сайт з обміну музикою Napster – дітище американського програміста Шона Феннінга. Можливість безкоштовно обмінюватись треками не надто сподобалась студіям звукозапису та окремим виконавцям.
Тож вже невдовзі після запуску у бік Nаpster полетіли численні судові позови. Не набагато успішнішою були і його наступники – інтернет-радіостанції Pandora та Last.fm. Остання, щоправда, досі існує й налічує близько 40 мільйонів підписників у всьому світі.
Презентація iTunes
28 квітня 2004 року сталася подія, що назавжди змінила стан речей у музичній індустрії – презентація сервісу цифрової музики iTunes Store. Користувачі вперше отримали змогу легально завантажувати треки із інтернету на свій iPod.
iTunes був першою легальною спробою сказати: "Окей. Те, що робить Napster, це піратство. Як саме ми можемо почати рухатись у напрямку цифрових завантажень? Чи платитимуть люди 99 центів за пісню, аби мати до неї доступ?,
– коментував Ден Ранчі, засновник Trapital.
Як виявилось – платитимуть. Доступ до музичної бібліотеки iTunes надали провідні світові компанії звукозапису – Universal, Warner та Sony. А вже за перший день існування сервісу з нього завантажили понад 270 тисяч треків.
Зверніть увагу Секрети Electronic Arts: як ігри принесли компанії світову славу
З чого починали у Spotify
Знання Ека і Лоренцона про інтернет-платформи дали можливість швидко придумати варіант легалізації музичної платформи. Так з'явилась концепція під назвою freemium, тобто free premium – вільний преміум.
Що передбачає freemium?
Користувач отримує безкоштовний доступ до функціонала. Щоправда, з обмеженнями на рекламу. Якщо ж хочете більше свободи, можливість користуватись сервісом без реклами чи інші преміум-опції, як от завантажування музики чи прослуховування її оффлайн, треба оформити щомісячну підписку за відносно невелику ціну.
Деніель Ек пішов до студій звукозапису і сказав їм, що вони можуть врятувати свою галузь, підтримавши його стартап. Ідея полягала в тому, що піратству не можна запобігти, та його можна замінити, зробивши доступ до будь-якої пісні легким та законним. Spotify мав позбавити людей нагоди красти музику і дозволити галузі заробляти на своїй музиці трохи більше ніж нічого.
Ідею, що мала стати своєрідним рятувальним колом від піратства, представили й голові шведського підрозділу Universal Music Перу Сандіну. Йому вона здалась надто хорошою, аби бути правдою. Саме піратська музика підготувала підґрунтя для появи Spotify.
Читайте також Xiaomi стала надпопулярною з річним виторгом у 29 мільярдів доларів: історія розвитку компанії
Коли у 2007 році бета-версію додатку показали інвесторам, його контент був повністю нелегальним. Видавали літери FLT в назві багатьох треків – абревіатура групи хакерів FairLight, що зламували захист ліцензованих пісень і розповсюджували їх нелегально.
Перші досягнення компанії
Вже у 2008 році за 5 мільйонів доларів прокат прав на свою музику Spotify надали 4 великих лейбли – Sony, Universal, Warner та EMI. Тоді проєкт працював уже в 6 країнах – Швеції, Норвегії, Данії, Британії, Франції та Іспанії.
У 2011 році у Spotify отримали кілька немалих інвестицій – загальна сума сягала 100 мільйонів доларів. На ці гроші вдалось вийти на американський ринок.
За право зайти до США довелось віддати 20% акцій компаніям Universal, Sony та Warner. Крім цього, пообіцяти виплачувати щорічні фіксовані податки незалежно від успіху сервісу.
Spotify сьогодні – основні цифри
До 2013 року Spotify повністю відмовилась від торент-технології, закупивши для бази треків потужні сервери. Музична бібліотека налічувала 20 мільйонів треків для користувачів із 32 країн світу.
Конкурентів не бракувало вже тоді. Зараз це – Youtube Music, Deezer, Amazon Music, Google Play Music, "Яндекс.Музика" та Apple Music. Остання – найсильніший суперник. Не лише через вдалу платформу, а й через величезну аудиторію користувачів продукції Apple.
Скільки коштує підписка
- Індивідуальна місячна підписка на сервіс коштує 4,99 долара.
- За підписку на двох людей доведеться платити 6,49 долара щомісяця.
- Сімейний план, до якого можна підключити максимум 6 акаунтів, обійдеться у 7,99 долара.
- Підписка для студентів коштує 2,49 долара на місяць.
Чому артисти видаляли свою музику зі Spotify
Стрімкий ріст популярності сервісу прогнозовано супроводжувався скандалами. З 2014 року музичні виконавці почали масово звинувачувати Spotify у занадто низьких роялті, тобто виплатах за прослуховування їхніх треків на платформі.
У 2016 році Spotify програв 21 мільйон доларів у справі про невиплачені роялті, наступного року з цієї ж причини втратив ще 48 мільйонів. Того ж року компанія мало не програла позов від WIxen Music Publishing на рекордні для цієї сфери 1,6 мільярда доларів. Врешті, вдалось розійтись мирно.
Radiohead та Адель проти Spotify
Виникає логічне запитання: наскільки взагалі вигідне виконавцям розміщення музики на стрімінгових платформах? Коли Radiohead випустили новий альбом у 2016 році, намагались оприлюднити його всюди, окрім як на Spotify, тому що Том Йорк його ненавидить.
Британський музикант Том Йорк / Фото WireImage
Нелюбов лідера Radiohead до платформи розпочалась ще кількома роками раніше. Він назвав Spotify "останньою відчайдушною спробою помираючого перднути перед смертю".
Нам як музикантам потрібно боротись із Spotify. Річ у тім, як змінюється процес прослуховування музики. У тім, що станеться далі у питаннях технологій. У тім, як люди спілкуються про музику. Багато з цього може бути дуже поганим,
– пояснив Йорк.
У 2014 році усю свою музику зі сервісу видалила співачка Тейлор Свіфт. Рік потому завантажувати новий альбом на цифрові платформи відмовилась і Адель.
Пряма співпраця з музикантами
У Spotify віддають компаніям звукозапису близько 50% своїх прибутків. Скільки з цього отримують артисти – залежить напряму від лейблів. Як правило, це від 15 до 50% доходів.
Та найчастіше це число все ж таки є ближчим до 15%. Всього ж від моменту запуску Spotify виплатила звукозаписувальним лейблам близько 11 мільярдів доларів.
Як пояснив журналіст New York Times Бен Сісаріо, виконавцям запропонували 2 переваги. По-перше, більше грошей та право власності на їхні записи. Крім цього, угоди не є ексклюзивними, що дозволяє артистам давати ліцензії на свою музику і іншим стрімінговим компаніям.
Як компанія бореться зі збитковістю
Шалені об'єми авторських зборів не давали компанії стати прибутковою протягом всього часу її існування. У 2017 році при виручці майже 5 мільярдів доларів збитки компанії склали 1,5 мільярди. Вихід із ситуації знайшли доволі прогнозований.
Читайте також Курс еко та скандали H&M: як звичайна футболка пов'язана із тисячами смертей у Бангладеші
Замість традиційного ІРО – провели прямий лістинг. Основна відмінність: при проведенні прямого лістинга компанія не створює нові акції для продажу, натомість вже існуючі акціонери продають частину своїх.
Таке розміщення дозволило суттєво зекономити – не довелось платити комісію банкам-організаторам, проводити roadshows для інвесторів чи залучати до процесу посередників.
У перший же день торгів компанію оцінили у 26,5 мільярдів доларів. А розміщення Spotify стало 8 за розміром серед всіх IPO-технологічних компаній у США.
Я дивлюсь на бізнес, напевно, із трохи іншої точки зору. Основним показником я вважаю саме наш грошовий обіг. У цьому сенсі у нас позитивна динаміка протягом багатьох кварталів,
– зауважив Ек.
"І поки це так, нам не потрібно просити про фінансування для компанії. Ми віримо, що досі триває рання стадія ринку музичного стрімінгу, тож я хочу продовжувати рости та інвестувати в цей розвиток", – закликав він.
Що ж до збитковості, то вона не зменшує цікавості потенційних інвесторів. До прикладу, Twitter зміг вийти на прибуток лише через 12 років після заснування.
Алгоритми підбору музики
Безперервне відтворення музики у перші роки існування платформи стало основною відмінністю від конкурентів. Достатньо було запустити будь-яку пісню з пошуку і після її закінчення автоматично вмикались схожі за жанром композиції.
У 2015 році з'явилась одна із найпопулярніших функцій – Discover Weekly. Це спеціально підібраний для кожного користувача плейлист, що оновлюється щотижня. За перший рік роботи функції лише з цієї вкладки відбулось понад 5 мільйонів прослуховувань.
Плани Spotify на майбутнє
Spotify успішно просувають сферу подкастів. Також там працюють над власним голосовим помічником та розумною колонкою. А ще планують створювати плейлисти на основі даних ДНК.
Цікаво Ford Motor Company: чому компанія свідомо продавала смертоносні машини
Для цього співпрацюють із компанією Ancestry.Аби отримати унікальний плейлист, потрібно пройти тест вартістю 99 доларів. Надсилають його поштою. А після того – внести результати у генератор плейлистів Spotify.
Окрім результатів ДНК-тестів, генератор треків підбиратиме композиції на основі етнічної групи та регіону проживання користувачів.
Для чого у Spotify могли створювати "фейкових" виконавців та чи вигідний сервіс для маловідомих виконавців – дивіться у відео.