ДРГ біля Чернігівщини та можливий розвал Росії: інтерв'ю з Михайлом Подоляком

Про ці та на багато інших цікавих тем наша Катерина Соляр поспілкувалася в стрімі з Михайлом Подоляком. Пропонуємо вашій увазі першу частину стріму з заступником голови Офісу Президента України на 24 Каналі.

Також цікаво Генерали смерті: чому Путін підвищив тих, які показово відправили на забій тисячі солдатів

Російська ДРГ біля Чернігівщини

У районі населеного пункту Носовичі Гомельської області близько 21 години напередодні зафіксували рух великої колони військової техніки. У колоні рухалися БТР без знаків розпізнавання, однак військовослужбовці були чомусь одягнені у форму Збройних Сил України.

Коли вона рухалася в напрямку Брянської області, по всьому маршруту слідування військової колони були розставлені патрулі. Колона – близько 10 машин техніки, камуфляж і, кажуть, що кілька місяців тому в цьому районі також були помічені певні військові сили.

Якщо я правильно розумію, то білоруси не розуміють жестової мови, або ж росіянці не розуміють жестової мови. Тому що напередодні ті, хто контролюють український кордон, ясно давали зрозуміти все, що вони думають щодо нового можливого або ймовірного наступу.

Давайте тут правильно акценти поставимо. По-перше, велика колона з 10 одиниць транспорту з урахуванням обсягу цієї війни – це трошки дивно звучить. Це маленька нікчемна колонка, яка буде знищена протягом 20 хвилин, як мінімум. Тому що, найімовірніше, це стандартна російська ДРГ, які періодично провокують Сумську область.

Ми це все бачимо, і тут у мене друге питання. Ви розумієте, наскільки відстала країна під назвою Російська Федерація, яка в інформаційну еру, коли все фіксується, все видно, хоче влаштувати ці дитячі провокації в стилі а-ля другий рейх, тобто нацистський рейх?

Тобто "ми зайдемо в Чехію і скажемо, що це чехи спровокували щось для того, щоб ми потім зайшли і забрали Судети". Ви розумієте, це має настільки інфантильний вигляд, але все, що стосується Росії має інфантильний вигляд.

Тому офіційно: ми не бачимо формування суттєвих ударних угруповань на території Білорусі. Ми бачимо, що полігон використовуються, ремонтні бази використовуються, лікувальні заклади використовуються для підтримки російської армії, повітряний простір використовується для підняття МіГ-31.

До слова Колони ворога біля Чернігівщини й можливі провокації з Білорусі: подробиці від військових і ДПСУ

Ви це постійно чуєте та бачите тощо. Вся техніка, яка була розконсервована у Білорусі, передається росіянам, які йдуть на Донецькому, Луганському напрямках.

Друге, передається туди дуже багато палива. Мозирський нафтопереробний завод практично працює сьогодні на війну, треба це зрозуміти. Але з точки зору угруповань, суттєвого угруповання, яке мало б якісь впливи на північ України, ми не бачимо.

Угруповання – це конкретна кількість, 30 – 70 тисяч військовослужбовців, це певна кількість бронетехніки, це точно не 10 машин, а радше півтори тисячі одиниць будь-якої важкої та легкої бронетехніки. Це набагато більше машин забезпечення, зокрема паливних заправників. Це величезна кількість артилерії, зокрема систем РСЗВ тощо.

Всього цього наша розвідка точно не бачить, тому ми достатньо чітко розуміємо, що відбувається і в Білорусі, і в Брянській області. Особливо з урахуванням усіх цих комплексів С-300, С-400, які росіяни використовують для геноцидних ударів по містах України. Це все фіксується як юридичні докази.

Інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео

 

До речі, я хочу підкреслити, оскільки ми вже так говоримо, для тих росіян, які продовжують гратись в цю гру: "ми тут трошки попровокуємо, ДРГ-шку відправимо, трошки повбиваємо". Пан Байден, виступаючи і в Києві, і у Варшаві, чітко заявив наступну юридичну конструкцію, я хочу її нагадати для цих усіх "шальних хлопців" з російськими паспортами.

Він сказав, що всі військові злочинці, які є авторами цієї війни, перш за все які є виконавцями безпосередніх наказів, всі будуть обов'язково притягнуті до кримінальної відповідальності з максимально тяжкими особистими наслідками.

Тому для них є дві поради. Перше, порвіть паспорт росіянина і втікайте, десь сховайтесь в Сибіру, там, де не знайдуть, там, де можна строганину довго їсти і зуби не втрачати. Між тим, усі будуть або фізично знищені, або в будь-якому випадку юридично притягнені до відповідальності.

Ця війна інакше ніколи не закінчиться, поки не сядуть на лаву підсудних всі росіяни, які так чи інакше давали накази перш за все. Я маю на увазі очільників певних військових частин, включно з представниками політичної еліти.

Сигнал Байдена Путіну

Згадали ви про те, що сказав президент Байден. Ми кілька днів говоримо з колегами, експертами про те, якби мене попросили сказати, про що говорив Путін дві години, а потім ще 20 хвилин в "Лужниках", я б не згадала взагалі. Мені здається, я взагалі нічого не запам’ятала з того, що він сказав.

Якщо би мене попросили процитувати слова Байдена, то, мені здається, просто неможливо забути цю коротеньку фразу про те, що рік тому світ готувався до того, що Київ впаде, але "я щойно побував в Києві. І я вам скажу – Київ стоїть. Київ вільний". Це було таке потужне речення, яке забути, мені здається, неможливо, і воно буде записано у всі підручники історії.

Мені трошки сподобалося ще дещо. Там була ключова фраза, яку пан Байден сказав у Києві, не у Варшаві, а в Києві. Він сказав, що він тут і він звідси не піде, демократія звідси не піде, і це завжди буде вільне місто. Я маю на увазі Київ, зрозуміло що мовилося про всю Україну. Це ключове, це він прямо, стоячи в нас, у серці України, говорить суб’єкту на прізвище "Політичний мрець". Мовляв: 

"Тут буде демократія, є, була й буде, а ти програєш будь-якому разі. І ми тебе притягнемо до відповідальності, і ти будеш там стояти, на федеральних зборах, тільки перед суддями, і з цією своєю промовою в класичному радянському сенсі, що ти воюєш з якимось Заходом, вбиваючи конкретно цивільне населення іншої країни. Будеш пояснювати, хто ти й що ти таке".

Брифінг Байдена й Зеленського в Києві: дивіться відео

 

У будь-якому разі підбиваємо ще й підсумки цього року. Ми згадуємо, як все починалося, хто від чого прокинувся, як діяв далі, як формувалася наша подальша логіка, як ми ставали сильнішими й ми будемо згадувати це 24 лютого.

Але, знаєте, я побачила цю сакральну фразу, вона мені дуже сподобалася. Хто би міг подумати, я би спитала у Путіна. Але, бачите, Путін навряд собі міг це подумати, що на обкладинці журналу Time буде не він, а Зеленський, що Києвом буде гуляти не він, а Байден, що цитувати будуть не його, а Медведєва. Загалом не його рік, астрологи його підвели.

Імовірніше, шамани чи старці Ковальчука. Це дві основні колоди, до яких він звертається, як колоди карт гральних, щоб отримати дійсно аналітичні поради. Це, до речі, якість аналітики Російської Федерації. Це або старці Ковальчука, або шамани Шойгу.

Але повернемось до серйозного. Ви знаєте, але Путін буде на обкладинці, тільки обкладинці чорної книги нацизму. Він там буде обов'язково як ключовий злочинець 21 століття, як людина, яка схильна до масового геноциду населення іншої країни. Тобто це фундаментальні досягнення.

Таких людей ми знаємо декілька, які вже закінчили своє існування, той же Саддам Хусейн, ми знаємо Омара Каддафі, ми знаємо Слободана Мілошевича, це четверта особина, яка буде в переліку людей, що мають схильність до масового геноциду населення своїх або інших країн.

Читайте також "Зброя апокаліпсису": що не так із ракетами "Сармат", якими Путін роками залякує світ

Це фундаментальне його досягнення, пожиттєве досягнення, навіть посмертне. Це добре, що крапки над "і" розставлені в глобальній політиці. Я їх просто зафіксую, щоб було зрозуміло, тому що дехто продовжує казати, що Путін має якісь впливи тощо.

• Перше, немає з Росії глобального гравця. Ще є якісь залишки цього статусу, тому що йде війна в Україні, але Росія ніколи більше не буде сидіти за якимось фундаментальними столами – G-8, G-20 тощо. Буде, скоріш за все, з Україною G20. G8 також може буде з Україною колись, але Росії, як глобального гравця, немає.
• Друге. Путіна як людини впливової не існує. Це взагалі маленька людина з величезною купою комплексів меншовартості, неповноцінності, навіть психічного розладу. Це очевидно. Людина з достатньо низьким інтелектуальним потенціалом. Людина, яка живе в якихось історичних дивних конструкціях. Людина, яка абсолютно точно боїться реального світу й тому оці свої страхи компенсує вбивствами. Це все буде зафіксованого на його паперах після того, як його вже не буде. В історичних паперах.
• Третя складова – Росія ніколи не буде економічно потужною державою. Це країна, яка буде десятиріччями платити репарації й водночас перебувати під санкційними тисками. Для того, щоб вони не отримали можливості побудувати якусь іншу реваншистську конструкцію у своїй державі.
• Четверте. Росія – й це остаточно можна фіксувати – ніколи не буде демократією. Це завжди буде авторитарна, дивна, дика країна. Ми маємо побудувати біля цієї країни максимально жорсткі кордони із зонами демілітаризації. Це ключове.

Ми маємо бути свідомими щодо того, що сьогодні окремо існує якесь гетто, яке можна назвати "російська культура", в яке входить певна кількість росіян, і є реальна Росія, яка завжди такою була. Це Росія, яка ненавидить, вбиває, ґвалтує, абсолютно неосвічена та живе в 17 сторіччі. Це треба зафіксувати й пояснювати нашим партнерам на різних рівнях.

Ключове для нас з вами – Україна вільна була, є і назавжди тепер буде. Це не якийсь початок 20 сторіччя. Ми сьогодні маємо історичний шанс довести, що державність України – це дуже важлива складова сучасної людської цивілізації.

"Подарунок" Путіна українцям

Здавалося б, після року повномасштабного вторгнення та з 2014 року ми точно знаємо, хто такі росіяни й хто такий Путін. Проте я продовжую дивуватися тому, як вони живуть без логіки. Навіть Джо Байден, виступаючи у Варшаві сказав про те, що Україна буде вільна від Херсона до Харкова.

Я тут зрозуміла, що раніше, коли ми подорожували за кордоном, нам було важко пояснити звідки ми. Ми говорили, що з України, а нам: "Це щось там… Росія? Щось таке?" А тепер кожен західний лідер знає, де розташований Херсон, Харків, Бородянка, Буча, Ірпінь та решта українських міст.

У цей самий момент, коли весь світ дивиться на злочини Росії в прямому ефірі й каже "як таке може бути", а Росія показує ці злочини в себе. Я маю на увазі той випадок, коли вони покликали дітей на сцену в "Лужниках", яких вони викрали з Маріуполя. Тобто самі фіксують свій злочин.

Це ж Росія, вони так завжди роблять, тому що завжди вважали – покарання за це не буде. Тобто вони можуть нахабно показувати, що вони скоюють злочини й аплодувати самі собі. Зараз ми перейдемо до геноцидного концепту, але я хочу сказати 2 важливі речі.

По-перше, Путін, саме Путін українізував глобальний світ. Тобто тепер світ проукраїнський. Якщо раніше він був проросійським у різних сенсах, то сьогодні це проукраїнський, україноцентричний глобальний світ.

Де є Росія, яку треба обов'язково добити у військовому сенсі, вигнати за межі України 1991 року й після цього остаточно сказати, що це маленька, нікчемна, провінційна держава. До якої потрібно відповідним чином ставитися – не давати можливості провокувати світу, спонсорувати терористичні процеси у світі.

Друге, що зробив Путні – він нарешті зацементував нашу державність як таку. Бо ми самі 30 років поводилися дивно, заграючи з російськістю. Ви пам'ятаєте 90-ті, кінець 90-тих, початок 2000-их – їздили в Москву, як до якоїсь старшої концепції, державності.

Приїдемо й давайте в приймальні постоїмо, тому що нам треба зробити "РосУкрЕнерго", "УкрРосЕнерго", нам треба "обленерго" продати обовʼязково росіянам, нам треба ще кудись їх завести, "Мотор Січ", щоб торгував з ними.

А також, щоб не було кордонів. Чому? Тому що ми ж "одна культура", "один простір". Це дивно було. Ми самі себе не поважали. Ми самі собі говорили, що "ми розуміємо, що ми вихідці з Радянського союзу. Так, це був певний історичний проміжок часу, але з 1991 року в нас була своя держава. Її треба було зацементувати окремо від Росії.

От сьогодні Путін зробив нам великий подарунок. Безумовно, це кривавий подарунок, але ми нарешті стали фундаментально потужною державою. Це вже буде на багато років. На сторіччя вперед.

Україні байдуже на розвал Росії

Якби їм сильно не хотілося на собі концентрувати всю увагу… Вони ж кажуть, що світ став "русофобним". Ні, світ став україноцентричним. Не сконцентрований світ на вас, навіть на ненависті до вас. Ні, на підтримці України.

Безумовно, тому що сучасний світ позитивно дивиться на речі. Це нам доводиться негативно мінусувати росіян й ми зробимо якомога більше в цьому напрямку "мінусування". Я вважаю, що чим менше буде агресивної орди, тим краще для світу загалом.

Адже вони будуть оговтуватися після війни, втративши величезну кількість молодого чоловічого населення, а це дуже добре. Далі будуть йти хвилі по самій Росії, коли в них буде повальна пиячка на кладовищах. Це якраз й буде сутністю "сучасного руского міра".

Давайте до цього концепту. Це фантастична фіксація святкування геноциду населення іншої країни. Вони зігнали людей, які з щасливими обличчями танцюють на кістках й роблять це публічно. Кажуть: "Так, ми прийшли на чужу територію, невмотивовано. Ми там жорстоко вбиваємо цивільне населення. Ми їх масово ґвалтуємо. Ми викрадаємо дітей. Багато дітей. Ми вбили їхніх батьків. А потім святкуємо, тому що ми росіяни".

Це і є країна мертвих. Я підкреслюю, що це країна, яка в такому вигляді є просто злом. Зло, яке має в такому вигляді перестати існувати.

Не маю на увазі географічно. Нам з вами байдуже має бути, якщо у нас буде зафіксований чудесний залізний кордон із зоною демілітаризації. Байдуже, бо ми будемо у військовому альянсі, будемо мати взагалі інші інструменти впливу на Росію.

Я думаю, що після судових процесів над російською елітою вони взагалі будуть "шугатися" цього світу. Я маю на увазі росіяни. Вони взагалі будуть боятися поїхати в Анталью "понежиться на пляже". Адже їх будуть ненавидіти й при необхідності бити за класично російську поведінку будь-де. Маємо поставити цю націю на місце.

Ви абсолютно праві, це дивує, але не нас з вами. Вони фіксують всі свої злочини в прямому ефірі. Коли ми говоримо про спеціальний трибунал, є 2 складові. Воєнні злочини, якими сьогодні опікуються різні слідчі групи з різних країн, зокрема під процесуальним керівництвом нашої Генеральної прокуратури.

Це вже 70 тисяч кримінальних справ по конкретних епізодах воєнних злочинах й проти цивільного населення в тому числі. А є ще окрема складова – це так званий спеціальний трибунал, який ми сьогодні на різних майданчиках обговорюємо та про який вже мають розуміння в багатьох країнах.

Вже створені робочі групи, 20 країн беруть участь в обговореннях формули. Ми дійдемо до правильної формули. Оцей трибунал має зафіксувати один злочин – злочин агресії. І він достатньо просто фіксується. Це Путін, який виступає на Радбезі.

Всі учасники Радбезу 22 лютого, які чітко сказали: "Так, ми будемо заходити в Україну, на суверенну територію, вбивати там людей". Вони вже на телебаченні зафіксували конкретний злочин. Дуже простий у тому, щоб його довести у межах судової процедури з відповідними наслідками для Путіна й усіх інших.

"Заправляти" концертом у "Лужниках" міг двійник Путіна: дивіться відео

 

Ви сказали про те, що ми будемо у військовому Альянсі. І я подумала про те, що у тому вже ніхто не сумнівається. Але, знову ж таки, пригадуючи слова Байдена про те, що наступного року 75 років НАТО, мені здається, це дуже красива дата, щоб взяти туди Україну. Просто красива цифра.

Суперкрасива цифра. Але ви знаєте, коли ми виграємо війну, це буде тріумфальне прийняття України до НАТО. Це буде на Хрещатику, на Майдані Незалежності. В Україні будуть всі очільники країн НАТО. У центрі цього буде президент України. Це буде фундаментально символічний крок для світу, для глобальної безпеки.

Демократичний світ покаже всім іншим: "Дивіться, демократія вміє жорстоко захищати цінності. Будь ласка, поверніться до свідомості. Усі авторитарні системи. Так, ви можете знущатись над своїм населенням, на жаль, бо ми поважаємо суверенітети.

Але якщо ви спробуєте вести себе, як оця дика країна під назвою Російська Федерація, покарання буде вкрай жорстоким". Ось це буде продемонстровано на Майдані Незалежності та Хрещатику в Україні.

Росія не може не програти

Я згадала про Маріуполь, тому що днями я бачила записи так званих "воєнкорів", які з подивом в очах говорили про те, що щось прилетіло в Маріуполь. За 80 кілометрів від фронту. Він дуже дивувався і казав: "Думав, що десь існують якісь домовленості про те, що Маріуполь залишиться за Росією".

А тут раптом БК вибухають, склади з боєприпасами горять, паливно-мастильні матеріали горять. Персонал, який прийшов на українські землі, теж не надто комфортно себе почуває. Каже: "Щось сталося". Що там летить так далеко за 80 кілометрів і про які домовленості могла бути мова?

Не може бути ніяких домовленостей. Це люди, які живуть в іншому просторі. Тому у мене для них була б така чудова порада змінити прізвище у паспорті, затерти свої акаунти, переселитись з того місця, де вони традиційно жили, в інші міста, особливо десь у глубинці Російської Федерації, далеко-далеко. І тоді вони, можливо, не будуть відповідати за все це дивне непорозуміння, куди все розвертається. Це ж очевидні речі.

По-перше, неодноразово було заявлено, і наші партнери це повністю підтримують, що війна може закінчитися тільки поразкою Росії. І не треба звертати увагу на те, що періодично у різних медіа з'являється інформація, що ресурсів може не вистачити, що США відмовляться від підтримки України. Це має дивний вигляд.

Навіть сьогодні я читаю деякі позиції у деяких іноземних ЗМІ. Це ми говоримо після того, як приїхав президент Байден у Київ, у Варшаву для того, щоб особисто для вас перш за все зафіксувати позицію Сполучених Штатів.

Демократія не програє, Сполучені Штати не програють. США будуть з Україною до кінця війни. І якщо все знадобиться віддати, ми віддамо все, щоб Україна виграла. Тобто ви після прямих слів президента все рівно говорите про те, що може не вистачити ресурсів. Це трошки дивно.

Друге. Є консенсус демократичних країн, що Росія має програти для того, щоб відповідати за злочини. Безкарності бути не може, бо це спровокує тяжкі наслідки для Європи. Росія, не програвши, буде домінувати у Європі, буде фінансувати тероризм, криміналізацію соціальних, економічних, політичних відносин, політичні вбивства в Європі.

Вона буде нагліти, це ж зрозуміло. Буде фінансувати радикальні течії, як сьогодні у Молдові, для того, щоб на вулицях Кишинева були протестні агресивні акції. Буде фінансувати втручання у політичні процеси, в електоральні цикли, кіберзлочини, корумпувати політичні та економічні еліти.

І головне – Росія спробує домінувати в Європі і створити багато хаотичних вогнищ по всій Європі. Це ж очевидно для всіх.

Третє. Війна закінчиться тільки на кордонах 1991 року. Ви ж бачите, що відбувається з Молдовою, у Придністров'ї. Будь-який кримінальний анклав, який контролює Росія – рано чи пізно війна на цій території. Це очевидно, що ми не можемо собі дозволити.

І тут головне для мене особисто. Четвертий пункт. Ми не можемо заради пам'яті тих, хто вже загинув у цій битві, залишити Крим чи Донбас Росії. І особливо ми не можемо залишити це, тому що такі "воєнкори" чи всі особи, які там перебувають, будуть знущатися з нашої пам'яті, з наших людей.

Зверніть увагу Захоплення аеропорту в Кишиневі та новий фронт: чи може Україна захистити Молдову від Росії

Ми маємо кожного з них дістати. А для того, щоб їх фізично дістати, ми маємо виграти. Росія має боятись України. Це головний фактор стабільності Європи. Це сьогодні всі розуміють. А тому президент Зеленський підкреслює: "Фіналізація війни можлива тільки у конкретному випадку: територія України звільнена повністю".

Щодо того, що відбувається у Маріуполі. Ми розуміємо, що про далекобійні снаряди мова йде, але західні розвідки, аналітики пишуть про те, що Україна може отримати їх раніше, ніж вони будуть анонсовані. Тобто такий сюрприз для Росії.

Я про це постійно говорю. Дуже люблю, коли хтось хайпить, зараз з іронією говорю, на тому, що нам там колись щось дадуть чи не дадуть. Мені дуже подобається, коли воно починає працювати, як ви правильно кажете, з сюрпризом для Росії.

І тому воно працює. От все, що нам наші партнери обіцяють, якщо вони не хочуть публічно про це говорити, ми, на мій погляд, теж маємо офіційно говорити. Це було б бажано.

До речі, звертаюсь до всіх. Перестаньте анонсувати постачання Bradley, Marder, далекобійних ракет, снарядів. Хай воно буде на полі бою. Це буде крутим сюрпризом для росіян. Бо вони взагалі не вміють воювати, а якщо ще є сюрприз, то тоді втрати вдвічі-втричі збільшаться. Це важливо для нас.

Друге. Все в нас буде для того, щоб нищити не тільки у Маріуполі, а по всій окупованій території, включно з Кримом. Будь-які засоби у нас будуть, повірте мені. Ми дістанемо до кожного складу, кожної паливної бази і найбільш важливе для мене – кожну казарму.

Підкреслюю, що Росія розуміє тільки кількість загиблих. Розумієте, якщо люди йдуть вмирати за невідомі цілі на територію іншої країни, тому що мені видається, всі ці росіяни, які приходять в Україну, мають тільки дві “мотивуючі” складові.

Перша – страх того, що їх вб'ють вже на території Росії, якщо вони не погодяться їхати в Україну. А друга складова – це велика кількість смертей тут, що звідси велика кількість похоронок прийшла в Росію.

Ці дві складові впливають на настрої росіян. Перша – мотивує їхати, друга – навпаки демотивує. Потрібно зробити так, аби перший потік – за те, щоб їхати – програв потоку, який повертається у чорних пакетах.

Зверніть увагу! Другу частину інтерв'ю з заступником голови Офісу Президента України Михайлом Подоляком читайте на нашому сайті вже невдовзі.