У січні 2017 року ветерани АТО за підтримки народних депутатів заблокували залізничне та автомобільне сполучення з окупованою територією.
Вимога звільнити полонених українських воїнів переросла у повноцінну економічну блокаду ОРДЛО. Контрабанда у обидва боки набрала величезних масштабів. Але на Печерських пагорбах вдавали, що нічого не відбувається. Більше того, Президент гнівно звинувачував у зраді блокувальників.
Вони блокують не ОРДЛО, і не їм створюють проблеми. Вони блокують Україну, вони блокують нашу боротьбу за відновлення територіальної цілісності,
– сказав тоді Порошенко.
Українців з усіх сил владна верхівка і її експерти переконували, що блокада країну ледь не банкрутом зробить. Тому вдалися навіть до силового розгону. Та ні кийки поліцейських, ні порушені кримінальні провадження, ні дискридитація учасників блокади не допомогли. Більше того, їхні дії знаходили дедалі більшу підтримку у суспільстві. Тому на Банковій вирішили змінити стратегію і очолити блокаду.
Вона (блокада – 24) діятиме доти, поки окупанти не повернуть назад під юрисдикцію України вкрадені українські виробництва,
– змінив свою думку президент.
А ці виробництва, у свою чергу, належать Рінату Ахметову. Він зміг налагодити вигідний вугільний бізнес по обидва боки лінії фронту. Та коли торгівля загнулася, законна блокада знову стала кісткою в горлі.
Першими про шкоду блокади емоційно заговорили експерти.
Ми фактично повернулися в 2014 рік. Ситуація стала не кращою, а гіршою. Рівень конфліктності зріс. Добре, що до війни не дійшло,
– заявив політичний експерт Володимир Фесенко.
На думку голови правління "Восток-SOS" Олександри Дворецької, "не все потрібно вирішувати силовою блокадою, тому що паралельно ще є багато механізмів".
Один із ініціаторів торгової блокади Єгор Соболєв хоч і намагався апелювати до спікерів, однак один в полі не воїн, адже думка більшості в залі Ради інша.
Читайте також: Врегулювання конфлікту на Донбасі ситуативне, – експерти
Ініціатори блокади тільки збираються заявити про її другий етап – блокувати поставки російського вугілля, – як вже громадську думку намагаються злякати новими страшилками про холодну зиму і відключення тепла.
Замість зіскочити із російської вугільної голки, як це зробили з газом, на неї знову намагаються посадити. Війна війною, а бізнес інтереси нікуди не ділися.