"Дружня" зустріч суперечливих партнерів: думки західних ЗМІ про візит Ердогана в Сочі

Путіна та Ердогана важко назвати друзями, а відносини між цими країнами легкими, проте цей візит, на думку західної преси, показав, що курс Туреччини залишається незмінним – на Росію.

Читайте також: В ЄС констатують "точку неповернення" у відносинах з Туреччиною

Друзі у всьому, окрім помідорів

Так, німецький Bild пише, що під час зустрічі в Сочі Володимир Путін і Реджеп Ердоган "виглядали як кращі друзі", а єдиною спірною темою стали... помідори. Мається на увазі часткове взаємне зняття економічних санкцій, яке не торкнулося імпорту турецьких томатів на російський ринок. Не дійшли сторони також і до спільної позиції з питання візового режиму для громадян Туреччини.

Однак, оминувши цей епізод, Володимир Путін заявив на прес-конференції після зустрічі, що відносини між Росією і Туреччиною "нормалізувалися".

Ми переконані, що період відновлення нормальних відносин завершився,
– зазначив глава Кремля.

Відчайдушна гра Ердогана

"Цей ілюзорний поворот до Росії – не що інше, як спроба спантеличити Захід", – впевнений політичний оглядач швейцарської газети Neue Zuercher Zeitung Крістіан Вайсфлог. Зараз Ердоган "діє з позиції слабшої сторони і робить те, що часто у зовнішній політиці чинять авторитарні правителі, а саме – протиставляє іноземних партнерів один одному заради збереження власної влади. Більше того, флірт із Росією не зашкодить і тому, щоб зберегти інтерес до себе з боку Заходу, незважаючи на ворожу демократії внутрішню політику Туреччини", – констатує журналіст.

До того ж Туреччина, будучи членом НАТО, відкрито думає про покупку у Росії систем ППО С-400.

По суті, це підсвідома загроза Заходу, що в Туреччині у військовому плані є альтернативні партнери,
– зазначає журналіст.

Та й в економічній сфері Анкара в минулі місяці, як ідеться далі, шукала зближення з Росією. Зокрема, був витягнутий з шухляди план будівництва підводного газопроводу "Турецький потік" і прискорено будівництво російської АЕС на території Туреччини.

"Турецький потік" – проект не з дешевих. За російськими підрахунками, його реалізація обійдеться в 7 мільярдів євро

Як би там не було, всі ці проекти "не можуть приховати того, що між двома країнами є серйозні розбіжності щодо сирійського конфлікту", резюмується у публікації.

Авторитарний курс Ердогана на руку Путіну

У тому, що інтереси Туреччини і Росії в багатьох питаннях, зокрема сирійському, помітно розходяться, впевнена й журналістка Юлія Смірнова. У своїй статті для Die Welt вона зазначає, що поки Туреччина підтримує сирійську опозицію, Росія продовжує стояти на боці диктатора Асада. У газовій атаці в провінції Ідліб Ердоган звинуватив сирійського президента, зауважує автор.

"У Сочі Путін і Ердоган виступили зі спільною пропозицією щодо створення зон безпеки в Сирії. За словами Путіна, цю ідею підтримує і адміністрація Білого дому. Він обговорював її в ході телефонних переговорів з Дональдом Трампом у вівторок. (...) У теорії це пропозиція, може, звучить і добре, проте важко піддається реалізації на практиці", – констатує Смірнова.

Також на думку журналістки, авторитарний курс, який взяв турецький президент, грає на руку його російському колезі, чия "модель" суверенної демократії" передбачає формальне збереження демократичних інститутів при повному вихолощуванні їх суті.

Чим жорсткіша критика на адресу Туреччини з боку ЄС, тим сердечніший прийом Ердогана в Росії. Ось уже кілька років Путін намагається донести до Євросоюзу, що він хоче говорити не про цінності і демократії, а про насущні інтересі. З Ердоганом у цьому вони один одного добре розуміють,
– впевнена Смірнова.

Читайте також: "Турок – не козак": чого чекати Україні від "суперпрезидента" Ердогана?