Такого розмаїття експонатів і культур не знайти більше ніде. Вони охоплюють два мільйони років історії людства. Усі скарби Британського музею – це понад сім мільйонів об'єктів. Побачити їх одночасно неможливо: більшість заховано у фондах.
У майже двох сотнях залів розміщено десяту частину того, чим володіє музей. Щоб жоден із артефактів не залежувався у сховищах, працівники Британського музею постійно влаштовують нові виставки.
Серед найвідоміших експонатів музею – єгипетські мумії та саркофаги. Співробітники музею постійно їх досліджують, зокрема, сканують на томографах. Результати сканувань доступні відвідувачам – вони наче заглядають всередину давніх саркофагів.
Шахи з острова Льюїс – ще одна гордість колекції. Фігури майстерно вирізані зі слонової кістки та зубів кита ще у 12-му столітті.
Читайте також: Музей у Швеції, що присвячений історії одного легендарного судна
Розетський камінь – це майже легенда серед науковців. Якби не він, єгипетські ієрогліфи могли залишитись непрочитаними. На камені вибито текст подяки фараону, орієнтовно це зробили за 200 років до нашої ери. Напис – трьома мовами, і саме завдяки цьому ієрогліфи змогли розшифрувати.
Побувавши у Британському музеї, можна сміливо казати, що бачили Парфенон. Адже в його залі експонують частинку храму Афіни – 75 метрів так званого "ельгинського мармуру". Колись ці скульптури прикрашали античну пам'ятку. До слова, є чимало артефактів, через які з Британією сперечаються інші країни.
Так, Єгипет вважає, що Розетський камінь належить йому – адже знахідку виявили біля єгипетського міста Розетта. А Греція не розуміє, чому частинка Парфенона має бути в Лондоні, а не в Афінах. Низку претензій розглядають у міжнародних судах. Та наразі Британському музею вдається відстоювати власність.
Відвідати Британський музей можна коли завгодно: він працює сім днів на тиждень. Зачинений тільки чотири дні у році: на різдвяно-новорічні свята.
І найприємніша новина: у місце, де зібрана вся історія людства, вхід безкоштовний. 257 років тому король Георг Другий посприяв заснуванню музею. Він хотів, щоб доступ до історії мали всі.
Читайте також: Як український коньяк виборов світове визнання