Деокупація півострова є головним завданням Кримської платформи, – Джапарова

Кінцевою метою цієї ініціативи залишається деокупація півострова. Про це заявила під час конференції "Кримська платформа: міжнародна відповідь на окупацію" перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, повідомляє Укрінформ.

Зверніть увагу Донбас без України вмирає: Зеленський хоче долучити Байдена до нормандського формату

Деокупація є кінцевою метою

За її словами, ситуація в Криму залишається складною щодо дотримання прав людини економічної сфери та вона потребує більшої уваги. Ініціатива Кримської платформи дозволить повернути Крим у політичний порядок денний на вищому рівні.

Сподіваюся, за кілька місяців Рада оборони представить стратегію деокупації Криму, яка стане частиною національної політики деокупації. Саме деокупація є кінцевою метою,
– зазначила Джапарова.

Вона зазначила: "Щоб з тактичної точки зору просувати ці стратегічні цілі, ми маємо шукати інструменти, як тримати ці питання у центрі міжнародної уваги".

Росія хоче легітимізувати присутність

Як сказала перша заступниця міністра, Росія намагається за будь-яку ціну:

• легітимізувати свою присутність на півострові;
• залучити міжнародні компанії до економічної активності в Криму.

Попри міжнародний режим санкцій, наразі на півострові є компанії з австрійськими, німецькими та французькими брендами. Цей факт має бути широко відомий міжнародній громадськості.

Побудова Кримської платформи

Джапарова відзначила, що побудова і структура Кримської платформи дозволяє просуватися у кількох напрямках. Зокрема, це налагодження контактів на вищому рівні. Щоб започаткувати обговорення на рівні глав держав та урядів, у 2021 році Україна має намір провести в Києві Кримський саміт.

Учасники саміту зможуть приєднатися до загальної декларації, яка фіксує політику країн-учасниць щодо невизнання окупації Криму Росією,
– додала Джапарова.

Також це налагодження контактів на рівні міністрів закордонних справ. Вони відіграватимуть координаційну роль у впровадженні головних політичних напрямків, зокрема:

• політику невизнання;
• питання безпеки;
• свободу судноплавства;
• ефективність санкцій та їхнє продовження.

Завдання платформи

Завданням платформи, як сказала експертка, є винесення у публічну площину руйнівних наслідків окупації Криму для економіки та для довкілля. Прикладом може служити реагування на спроби Росії перекласти на Україну відповідальність за нестачу в Криму води, хоча, за міжнародним законодавством, саме Росія як країна-окупант несе відповідальність за забезпечення захопленої території всіма ресурсами, зокрема водні.

Міжпарламентські контакти

Міжпарламентські контакти – це ще один важливий рівень Кримської платформи. Вони нададуть кримській тематиці високого політичного звучання. Всі політичні напрямки повинні втілюватися на рівні громадських неурядових організацій, які мають бути об'єднані під єдиною "парасолькою" Кримської платформи та отримати необхідну фінансову підтримку.

Кримська платформа: що відомо

• Рішення Генасамблеї ООН після ухвалення другої резолюції повинні посприяти у створенні Кримської платформи.
• Платформа – це новий консультативний та координаційний формат, який створили, аби реагувати на окупацію Криму Росією.
• Головна її мета – деокупація півострова та повернення його Україні.