13 вересня уряд схвалив проєкт державного бюджету на 2023 рік. Після реєстрації документа в парламенті у народних обранців буде два тижні, до 1 жовтня, для надання своїх пропозицій. А до 20 жовтня документ має бути проголосований у першому читанні. 24 канал розбирався, що криється у бюджеті на наступний рік.

До теми Курс збалансований, а до видатків немає зауважень — експерт про проєкт бюджету-2023

Що з економікою

Отже, уряд пропонує парламенту затвердити наступні показники державного кошторису на 2023 рік.

Номінальний ВВП – 6 399 мільярдів гривень. Це означатиме реальний ріст економіки на 4,6% відносно прогнозованих показників 2022 року.

До слова, номінальний ВВП у 2022 році прогнозують на рівні 4,68 трильйона гривень. За поточний рік економіка України обвалиться на 33,2%.

Індекс споживчих цін у 2023 році прогнозують на рівні 30% (грудень до грудня). Це стільки ж, скільки прогнозують і в поточному році (30,1%).

Отже, українцям слід готуватись до подальшого здорожчання життя, падіння купівельної спроможності і девальвації гривні. На жаль, такі закони економіки і реальність воєнного часу.

На цьому тлі радує закладене урядом на наступний рік зростання номінальної заробітної плати – з 14 025 гривень (у 2022 році) до 18 508 гривень (у 2023-му). І хоча значну частину купівельної спроможності українців з'їсть інфляція, а все-таки це краще, ніж нічого. Особливо, враховуючи прогнозований ріст безробіття – з 27,9% (у поточному році) до 28,2%.

До теми Прожитковий мінімум у 2023 році: як зміняться пенсії та інші соцвиплати

Що стосується стабільності гривні, то після девальваційного раллі першої половини поточного року прогноз на рік прийдешній виглядає відносно непогано – 42,2 гривні за долар в середньому по року і 50 гривень на кінець 2023 року.

Щоправда, зазначає Ярослав Железняк, єдиний документ, де згадується "долар по 50" – це урядовий макропрогноз до Бюджету-2023.

І насправді, я дуже скептично ставлюсь для можливості чиновника з Мінекономіки передбачити в кінці серпня цього року, в умовах війни, курс на кінець наступного року. Інакше він/вона вже б були мільярдерами Wall Street,
– скептично зазначає народний депутат.

Що з доходами

Доходи бюджета-2023 планують на рівні 1,28 трильйона гривень. Це на 3% менше, ніж держава планує отримати цього року (бо ж бюджет на 2022 рік складався ще до повномасштабної війни).

Дохідну частину бюджету мають забезпечити:

  • Податок на доходи фізосіб – 129 мільярдів гривень;
  • Податок на прибуток підприємств – 132 мільярди гривень;
  • Рентна плата – 120,6 мільярда гривень;
  • Рента за лісові ресурси – 462 мільйони гривень;
  • Рента за водокористування – 856,4 мільйона гривень;
  • Рента за видобування та користування надрами – 116,8 мільярда гривень;
  • Рента за радіочастоти – 2,1 мільярда гривень;
  • Рента за транспортування – 320,9 мільйона гривень;
  • Акцизний податок – 137,3 мільярда гривень;
  • ПДВ – 596,3 мільярда гривень;
  • Ввізне мито – 35,2 мільярда гривень;
  • Частини чистого прибутку та дивіденди – 7,3 мільярда гривень;
  • Збір з азартних ігор – 1,59 мільярда гривень;
  • Доходи від кредитів – 1,9 мільярда гривень;
  • Надходження від бюджетних установ – 45,5 мільярда гривень.

Що з видатками

Видатки бюджету в наступному році заплановані в об’ємі 2,57 трильйона гривень.

Щомісячний дефіцит бюджету заплановано на рівні 3 мільярди доларів, або 1,29 трильйона гривень за рік. Отже, планований дефіцит держбюджету у 2023 році досягне 20% від ВВП. Дефіцит загального фонду бюджету – 17,3%, спеціального фонду – 2,7%.

Такий значний дефіцит, безумовно, стимулюватиме подальше знецінення національної валюти і здорожчання життя.

До теми Пріоритети бюджету-2023: на що йтиме 85% усіх грошей

Для покриття дефіциту уряд, як і в 2022 році, покладатиметься перш за все на фінансову допомогу міжнародних партнерів. Із загальної суми в 1,516 трильйона гривень запланованих державних запозичень 1,426 трильйона держава хоче отримати із зовнішніх джерел, і лише 90,7 мільярда гривень – із внутрішніх. Отже, планова частка зовнішніх запозичень складає 94%.

На кінець 2023 року обсяг державного боргу має скласти 6,406 трильйони гривень, або 100,1% від ВВП. Прикметно, що частка зовнішнього боргу складатиме на той час 78,7% від загальної суми державних зобов'язань. А сума, що йтиме на обслуговування державних боргів (виплата процентів), вже наближається до суми погашень безпосереднього самого боргу – 326 мільярди гривень і 414,9 мільярда, відповідно.

Як зазначає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків, дефіцит бюджету в розмірі 1,29 трильйона гривень, або 20% від ВВП – це шокуючи багато для мирного часу.

До теми Борги України у 2023 році: скільки доведеться віддати

Міністерство фінансів України попередні роки мало досить консервативні бюджети й постійно скорочувало співвідношення боргу до ВВП. Відповідальна поведінка. Зараз ситуація кардинально інша, для виживання країни потрібні величезні видатки на безпеку та оборону. В бюджеті 2023 року на це передбачено 1,1 трильйона гривень.

Головним завданням буде профінансувати заплановані видатки.

Михайло Демків

фінансовий аналітик групи ICU

Мінфін був досить консертвативним стосовно доходів від грантів, практично не передбачивши їх у бюджеті. Це не означає, що їх не буде – в бюджет не можна закладати те, про що поки немає домовленості.

Натомість 1,7 трильйона гривень планується залучити через запозичення, переважно із іноземних джерел (1,6 трильйона).

Трохи дивує така низька віра у внутрішній ринок – лише 90 мільярдів планується залучити від ОВДП (як гривневих, так і валютних). Це в тому числі з емісійними коштами – раніше йшла мова про більший обсяг друку грошей Нацбанком,
– зазначає Михайло Демків.

Такий розподіл запозичень на зовнішні та внутрішні не є чимось сталим і може коригуватися через зміни до закону впродовж року. Але це є сигналом про те, на що орієнтується міністерство.

Куди ж і як витрачатимуться гроші

Головним пріоритетом для держави в році прийдешньому, як і в поточному, є оборона та безпека України. На це планують виділити 1,136 трильйона гривень. Це майже половина всіх видатків. Це, зокрема, зарплати військових, забезпечення армії, ремонти й закупівля техніки та зброї.

Наступний пріоритет державних витрат – соціальні програми. На них направлять 35% усіх видатків, що понад 800 мільярдів гривень. Ці гроші підуть на пенсії, субсидії, допомогу малозабезпеченим, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на медицину та освіту.

В умовах війни більше отримають місцеві бюджети – додаткові 24 мільярди гривень. Також планується створити бюджетний Фонд ліквідації наслідків збройної агресії – в розмірі не менше 19 мільярдів гривень.

На чиновниках планують скоротити витрати

Загальна сума запланованої економії складає 11,6 мільярда гривень. Хочеться вірити, що публічно деклароване скорочення видатків на держапарат не обернеться (за дивною українською традицією) кількакратним збільшенням цих витрат.

До теми Ріст цін продовжиться: який рівень інфляції заклали у бюджеті-2023

Отже, найбільше зекономити планують на:
  • Міненерго: -97% (-188,39 мільярда гривень);
  • Мінекономіки: -86% (-20,86 мільярда гривень);
  • Мінцифри: -86% (-3,67 мільярда гривень);
  • Мінрозвитку громад та територій: -74% (-22,297 мільярда гривень);
  • Мінінфраструктури: -65% (-17,311 мільярда гривень).
Разом з тим, не все так погано у стані чиновників. Низка міністерств і відомств планує поповнення свого бюджету.
  • Так, на 73%, або 3,595 мільярда гривень зросте фінансування діяльності Кабінету Міністрів.
  • Головне управління розвідки Міноборони отримає на 41%, або 3,379 мільярда гривень більше;
  • Міноборони – на 37%, або 233,555 мільярда гривень, що є найбільшим підвищенням у абсолютних цифрах серед усіх відомств;
  • Мінветеранів: +13% (+789,2 мільйона) – до 6,808 мільярди гривень;
  • МЗС: +5% (+261,06 мільйони) – до 6,056 мільярди гривень.
Окрім того, зростуть бюджети СБУ (+4%), Мінфіну (+3%) та МВС (+2%).
Отже, не так і погано планують жити чиновники в наступному році. І це лише офіційно.