Представляючи державний бюджет на 2015 рік, прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк наголосив, що він буде жорстким, оскільки перед економікою України стоїть завдання "вижити", щоб сформувати базу для подальшого зростання і стабільності вже в 2016 році. Він же пообіцяв якнайшвидше внести кардинальні зміни до Бюджетного та Податкового кодексів.

Кардинальних змін досі нема, бюджету на 2016 рік поки що теж нема. Наразі можемо сказати, що бюджетна та податкова реформи активно пробуксовують.

Порошенко не озвучував ані іншого підходу до оподаткування, ані не задекларував необхідність нової податкової системи. Тому в новому році податкової реформи, скоріше всього, не буде. Максимум, що встигнуть депутати до кінця року — це проголосувати зміни за ставками і, можливо, невеликі зміни, які виправлять проблемні питання у чинному Кодексі. Однак, про все поетапно.

Питання бюджету

Бюджетної реформи в Україні поки що не відбулося. Основний кошторис держави цього року формується за тим ж принципами і з тими ж проблемами, які були раніше.

За законом, Міністерство фінансів мало до 15 вересня подати у Верховну Раду проект бюджету на наступний рік. Формально міністерство у цей термін вклалось — 14 вересня основні показники держбюджету були внесені на розгляд парламенту. Але у той же день вони були відкликані на доопрацювання. Пояснили це у відомстві тим, що невідомо, на якому Податковому кодексі бюджет буде базуватися.

Міністерство фінансів України у відкликаному проекті державного бюджету на 2016 рік пропонувало встановити доходи на рівні 550,039 млрд грн, витрати – 621,192 млрд грн і граничний обсяг дефіциту у 79,17 млрд грн. Згідно з документом, граничний рівень держборгу пропонувався на рівні 1,575 трлн грн.

Міністерство пропонувало встановити прожитковий мінімум на місяць з 1 січня 2016 року на рівні 1330 грн, з 1 травня – 1399 грн, з 1 грудня – 1496 грн, мінімальну зарплату з 1 січня на рівні 1378 грн, з 1 травня – 1450 грн, з 1 грудня – 1550 грн. Також, згідно з відкликаним бюджетом, передбачалося, що Національний банк повинен перерахувати до бюджету 34,063 млрд грн.

Станом на зараз ситуація не змінилася, досі відомі лише ключові показники, без деталізації скільки грошей і на що буде витрачатися. Планувалося, наприклад, що цей бюджет буде чемпіоном по "соціальності". Соціальні стандарти та гарантії в середньому за рік зростуть на 14%. На соціальні виплати населенню, житлові субсидії, заробітну плату працівникам бюджетного сектора піде приблизно 2/3 ресурсу Державного бюджету. Але вже зараз, як кажуть експерти, є велика вірогідність того, що номінальне збільшення соціальних виплат на 12% в акурат збігається з прогнозованою інфляцією. Так що одержувачі цих виплат у кращому випадку залишаться "в нулях".

Читайте також: Скільки Україна витрачає на оборону: від 1995 до 2015 року (Інфографіка)

Питання податків

Наповнюватися бюджет поки, вочевидь, поки що буде за старими правилами, оскільки завершити податкову реформу до початку 2016 року однозначно не встигнуть.

Наразі є одразу два проекти податкової реформи. Перша – урядова, запропонована Мінфіном, яку підтримує МВФ та на якій наполягає уряд. Друга – парламентська (або ліберальна), співавторами якої виступили 155 народних депутатів і представників громадянської та експертної спільнот.

Бої щодо того, який із варіантів має бути покладений в основу реформи точаться вже не один тиждень. Після засідання національної ради реформ Мінфін (поки що — неофіційно) представив компромісний варіант реформування податкової системи, яка, втім, майже не відрізняється від запропонованого раніше.

Теоретично, обидві реформи направлені на те, аби вивести економіку із тіні та стимулювати українців стабільно сплачувати податки. Однак до реалізації сторони підійшли по різному.

Про ключові розбіжності проектів уряду та парламенту сайту "24" розповів координатор громадянської платформи Нова Країна Тарас Козак:

1. ПДВ.

Проект Мінфіну передбачає, що ПДВ встановлений на рівні 20% (а саме: 20% — внутрішні, 0% — експортні операції), 7% — ставка ПДВ для фармацевтичної галузі. Також компромісний варіант передбачає введення періоду для сільського господарства для переходу на загальну систему оподаткування. Крім того, передбачається підвищення порогу реєстрації платника ПДВ до 2 млн гривень. Парламентський варіант реформи передбачає зниження ставки з 20% до 15%.

Обидва варіанти передбачають створення особистого електронного кабінету платника податків та автоматичної системи відшкодування ПДВ, яка виключить людський фактор при прийнятті рішень.

При цьому парламентський варіант реформи передбачає введення системи електронного адміністрування ПДВ. Пропонується, щоб відшкодування ПДВ було у черзі подачі заявок на відшкодування. Тобто, якщо підприємець подає заявку, він автоматично опиняється у черзі на відшкодування, яку може відслідкувати будь-який громадянин. Щойно черга доходить до нього — держава повертає йому частину надмірно сплаченого податку.

2. Податок на прибуток.

Цей показник у Мінфіні пропонують встановити на рівні 18% у 2016 році і 17% у 2017 році. У парламентському проекті йдеться про його зниження до 15%.

Парламентський проект також передбачає, що буде введений податок на розподілений прибуток підприємств і компаній. Тобто, всі кошти, які компанія заробляє і витрачає на власні потреби та розвиток, не оподатковуються. Податки з’являються тільки тоді, коли підприємець забирає гроші з бізнесу як дивіденди чи як прибуток.

3. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) та податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Мінфін пропонує з 2016 р об'єднати ЄСВ працівника та ЄСВ роботодавця в єдину ставку ЄСВ, яка складе 20%. При цьому ПДФО буде встановлений на рівні 18%. Таким чином, працівник нічого не втрачає, оскільки сукупна ставка з його зарплати збережеться на рівні 20%. Бізнес ж виграє за рахунок зниження ЄСВ з 36,7% до 20%.

Парламентська концепція також передбачає об'єднання ЄСВ працівника і роботодавця і ставку на рівні 20%. Однак подальшого об'єднання ЄСВ з ПДФО не відбудеться. Ставку ПДФО пропонується знизити до 10%.

4. Податкова міліція

Концепція Мінфіну передбачає створення Служби фінансових розслідувань (СФР) на базі податкової міліції. При цьому, у разі переходу у СФР податкові міліціонери зберігають і свої звання, стаж вислуги.

У парламентському варіанті пропонується податкову міліцію повністю розформувати, а Службу фінансових розслідувань формувати за принципом, схожим на принцип формування нової поліції. У кінцевому варіанті має бути створений не каральний орган, а служба, який перевірятиме компанію на ризики.

Коментар експерта

Обидва варіанти не є ідеальними і не вирішують усіх існуючих проблем. Але якщо говорити суто про реформування системи, то можна сказати, що проект реформи від Мінфіну назвати реформаторським вже ніяк не можна. На відміну від парламентського.

Як наголосила глава практики податкового та фінансового права Pavlenko Legal Group Валерія Тарасенко, реформа — це коли тобі платити податки ставати вигідніше, аніж придумувати схеми для несплати або мінімізації. Якщо не брати до уваги підвищення ставок оподаткування, проект уряду залишає стару систему оподаткування.

У проекті хаотично намагаються залатати критичні проблемні питання, такі як: проведення позапланової перевірки, якщо на податковий запит платник податків не надав всі документи або заборонити залучати до податкової відповідальності контрагентів, якщо немає провини такого контрагента в несплаті податків іншим платником податків, або можливість зараховувати переплати по податках. У питаннях адміністрування, повноваження податкових органів, проведення перевірок, накладення відповідальності система не змінює і залишається такою ж як і є,
— наголосила вона.

Також, за її словами, запропоновані в урядовому варіанті ставки призведуть до більшої тінізації економіки, оскільки вартість переведення в готівку грошей для бізнесу сьогодні коштує від 10 до 15%, а податок становить 20% податок на прибуток і 20% при виплаті дивідендів, не кажучи вже про податок на зарплату та ЄСВ.

"Можна погодитися з Мінфіном, що існування єдиного податку - ця певна дискримінація компаній, які працюють на загальній системі оподаткування і платять всі податки, а також механізм для оптимізації. Однак, у країні, яка потребує розвитку малого та середнього бізнесу повністю ліквідувати єдиний податок неможливо. Для ефективності застосування цього податку можна підняти ставку до 10%, а також опустити максимальний річний оборот скажімо до 5 млн. грн., для малого бізнесу, який займається торгівлею обов'язково ввести РРО. Такі заходи практично відсічуть зловживання єдиним податком", — вважає юрист.

При цьому, за її словами, проект Податкового кодексу, запропонований ВРУ більш прогресивний і реформаторський. У ньому багато спірних моментів, його ще потрібно допрацьовувати, обговорювати і шліфувати окремі положення, однак у цілому запропонований проект — це податкова реформа, оскільки він передбачає створення нової системи оподаткування, яка, на її думку, сприятиме детінізації бізнесу і сплаті податків.

Цей проект забирає функцію контролю від податкових органів і по суті передає її Мінфіну. За податковою залишається — виконання сервісної функції. Законопроект націлений на переклад всього податкового обліку в електронну форму. Податкові ставки істотно знижуються в залежності від виду доходу від 5% до 15%, що автоматично буде робити невигідним переведення коштів для виплати зарплат в конвертах. Ставка ЄСВ також скорочується майже в два рази,
— додала Тарасенко.

Читайте також: Нові газові правила: які зміни чекають на українців вже наступного місяця