У квітні 2015 року був прийнятий закон № 329-VIII "Про ринок природного газу". А 30 листопада набули чинності постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які регулюють роботу газового ринку і дозволяють, власне, діяти новому закону. Це Кодекси газотранспортної і газорозподільної систем, Кодекс газосховищ і Правила поставок природного газу споживачам. 1 грудня опубліковані і вступили в дію типові договори транспортування, зберігання, розподілу та постачання споживачам природного газу.

Новим законом передбачались переваги на газовому ринку для споживача. Головні – прозорі тарифи і можливість самим обирати компанію-постачальника газу. При цьому, змінюючи постачальника, споживач не повинен повідомляти про це компанію-оператора газорозподільних систем (облгази). Облгази втрачають своє монопольне становище і не впливають більше на вибір постачальника. Але на ділі все дещо не так. Про камені спотикання сайту "24" розповіли співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич та енергетичний експерт Марія Яковлева.

Читайте також: Соціальна ціна на газ: як платити менше

Нові питання транспортування

Головна новинка газового закону у розділі повноважень з транспортування газу і його безпосереднього продажу. За словами Дмитра Марунича, це так званий третій європейський енергопакет. Він вимагає відділення транзитної складової від збуту. У цьому законі більш детально прописали цю логіку: раніше був облгаз, а тепер має бути дві компанії – одна транспортує, друга продає. Тож згідно закону споживач тепер повинен заключати два договори: на постачання газу, і його транспортування, з окремими компаніями.

Марія Яковлева наголосила, що це обмежує споживача у його праві вибору. Адже не всі захочуть морочитись із перезаключенням договору, а багато людей – і не зрозуміють, що саме потрібно робити і навіщо.

Крім того, це суперечить нормі закону – статті 19, де замовником транспортних послуг може бути будь-хто із учасників ринку. Треба було дати можливість споживачу обирати, чи він самостійно заключає договір, чи доручає це поставнику,
— уточнила експерт.

Платити по-новому

Але нові договори – то "квіточки", у порівнянні з тим, що нові газові правила знову залізуть в кишеню до українців. Адже за нову послугу з транспортування газу знову доведеться платити.

Як пояснила Марія Яковлева, на сьогоднішній день споживач платить за фактично спожитий обсяг. Є тариф на транспортування, він перемножується на фактично спожитий обсяг газу, і це сума до сплати. Згідно кодексу газорозподільної системи тепер споживач і побутовий, і не побутовий (промислові компанії) будуть сплачувати не за тарифом, а абонплату за типом розміру лічильника.

У нас є лічильник, у якого є максимальна пропускна потужність, яка фактично не відповідає реаліям і може відрізнятись у 5,6,10 разів від вашого реального споживання. І от братиметься максимальна пропускна потужність вашого лічильника, якимось чином обраховуватиметься абонплата, і ви не залежно від того, споживаєте газ чи ні, кожного місяця сплачуватимете ту ж саму суму,
– пояснила Яковлева.

Звичайно, про справедливість тут і не йдеться. Адже у житлових будинках в однакових квартирах з однаковим складом сім'ї можуть стояти різні за типом лічильники. І ті, в кого більший лічильник, з більшою пропускною спроможністю, платитимуть більше. Адже раніше споживачі ніколи цим питанням не опікувались, тип лічильника завжди обирала компанія, яка його встановлювала.

А от промислові підприємства, які знаходяться "на трубах" газорозподільних підприємств будуть переплачувати за транспортування газу ще більше. За словами Яковлевої, наприклад, столичний завод "Оболонь" підрахував, що переплачуватиме за транспортування газу у 6-9 разів більше.

Рахувати і перераховувати

Постанови вступили в дію і тепер згідно із законом кожному споживачу газу має бути нарахована сума оплати за блакитне паливо за новою схемою вже наступного місяця. Але наскільки швидко з цим справляться компанії, що транспортують газ – невідомо. Так само не ясно, наскільки готові обслуговуючі комунальні підприємства до розрахунків по-новому.

Про перспективу

У перспективі цей закон запроваджує конкуренцію на ринку постачання газу, якої зараз немає. За законами конкуренції ціна має впасти. Але експерти висловлюють сумнів, що це станеться.

Наша країна значну частину газу імпортує, і тому ціна буде прив’язана значною мірою до імпортного паритету. Навіть якщо з'являться інші компанії, ніж облгази, на ціні це істотно не відобразиться, тому що ніде купити дешевший газ. Немає передумов до того, що поступлять мільярдні інвестиції, Україна набурить нових свердловин, з'явиться багато газу і він подешевшає,
— пояснив Дмитро Марунич.

До того ж, розподілені облгази теж вимагатимуть гри за ринковими правилами, і ринковий тариф на розподіл газу і транспорт газу, які зараз не є економічно обґрунтованими. Що також згодом приведе до того, що підвищиться тариф для кінцевого споживача, як для населення,так і промислових підприємств.

За словами експерта, поки що цього не відбувається, бо тарифи встановлює НКРЕ і не підвищує їх, що вбиває економіку газорозподільних компаній. Споживач цього не відчуває, але страждають працівники цих компаній: вони працюють за триденним графіком роботи і просто не доотримують зарплату, через що виникає напружена ситуація у низці регіонів країни.

Навіщо міняли правила

Виникає цілком логічне питання – навіщо тоді міняли газові правила гри? Відповідь проста : тому що це виконання прямої вимоги Угоди про асоціацію. Третій енергопакет діє у Євросоюзі. Але от навіщо він потрібен Україні у такому вигляді і з такими мороками – не дуже зрозуміло.

Я не розумію, навіщо його в такому пожежному порядку впроваджують в Україні. Одна справа – споживач у Швеції, інша – в Україні. Там газ коштує 1600 євро за тисячу кубічних метрів. Але там такі доходи, що вони можуть сплачувати. А з нашим рівнем доходів і неминучим зростанням тарифів на все наші люди не зможуть платити. Підуть за субсидіями. А хто їх не отримає – матиме борги, піде рубати дрова,
— сказав Марунич.

Однак впадати в паніку також не варто. Зрештою, поки що система субсидій діє, що допоможе найменш заможним все-таки сплачувати за газ. До того ж, як наголошує Марія Яковлева, вторинне законодавство ( ті самі постанови НКРЕ) не повинне суперечити основному закону. А воно суперечить. Тому, вважає експерт, учасники ринку і споживачі будуть подавати в суд, оскаржувати ці кодекси, і матимуть усі шанси зупинити їх дію.

Чиатйте також: Платні газорозподільні мережі: реформа чи новий "оброк"?