За оцінками бізнесу, після запланованого на осінь підвищення тарифів на вантажні перевезення залізницею витрати вантажовідправників у 2020 році зростуть на 1,2 млрд грн, а в 2021-му – на 5 млрд. Про це в своєму блозі на OBOZREVATEL написав адвокат В'ячеслав Ганган, що спеціалізується на представництві інтересів бізнесу.
"Річ у тому, що "Укрзалізниця" вміє вирішувати свої фінансові проблеми тільки одним способом: за допомогою підвищення тарифів. З вересня вона знову планує їх змінити. Цього разу – уніфікувати тарифи на порожній пробіг вагонів для всіх класів вагонів. Це перший етап уніфікації, другий планується ввести з 1 січня 2021 року – тоді відбудеться індексація тарифів для всіх видів вантажів", – зазначив Ганган.
За його словами, за різними підрахунками, внаслідок цього підвищення бізнес до кінця 2021 року втратить від 3,3 до 6,2 млрд грн.
Вантажовідправники втратять на цьому 0,383 млрд грн цього року і ще 2,9 млрд грн – у 2021-му (за оцінкою самої ж "Укрзалізниці"). Оцінки бізнесу ще песимістичніші: 1,2 млрд грн у 2020 році і 4-5 млрд у 2021 році, а сумарне зростання тарифів для бізнесу в 2021 році сягне +69% (оцінки Європейської бізнес-асоціації),
– повідомив Ганган.
Він також акцентував на тому, що такі дії монополіста не що інше, як приховане підвищення тарифів на вантажоперевезення.
"Така уніфікація не що інше, як замасковане підвищення тарифів на вантажоперевезення. Немає сенсу окремо виділяти порожній пробіг вагонів, оскільки він є невіддільною частиною вантажоперевезень. А цей напрям в "Укрзалізниці" прибутковий: його рентабельність у 2016-2019 роках становила 27%, тоді як у Польщі –17%, у Німеччині – 0,3%, у Казахстані взагалі була негативною: мінус 1%", – перерахував адвокат.
Саме монопольне становище, на думку Гангана, дає змогу УЗ "паразитувати" на підприємствах, які змушені погоджуватися на нав'язані їм правила співпраці.
Очевидно, що "Укрзалізниця" поводиться, як типовий монополіст: намагається вичавити з бізнесу, який змушений користуватися її послугами, максимум. Хоча як державна монополія вона мала б керуватися насамперед державними інтересами,
– наголосив адвокат.
Водночас Антимонопольний комітет України також не може втихомирити "Укрзалізницю".
"Не можна сказати, що Антимонопольний комітет України не діє в цій ситуації. Він часто виписує "Укрзалізниці" приписи і накладає штрафи. Наприклад, 11 серпня держкомпанію оштрафували на 217,6 тис. грн, 6 серпня – на 18 млн грн. Для приватного бізнесу такі суми були б дуже болючими. Але, як ми знаємо, "Укрзалізниця" – державна монополія. Тож держава в особі АМКУ начебто карає сама себе в особі "Укрзалізниці" і просто перекладає гроші з однієї "бюджетної кишені" в іншу. На поведінку УЗ ці штрафи не діють. Така безкарність породжує вседозволеність", – заявив Ганган.
Він переконаний: змінити ситуацію могло б посилення відповідальності окремих посадових осіб за такі порушення – аж до звільнення винуватців.
"Для того, щоб запровадити такий механізм персоналізованих санкцій, необхідно змінювати нормативне регулювання. Наприклад, АМКУ встановлює факти бездіяльності посадових осіб держкомпанії або діяльності на шкоду інтересам інших суб'єктів: держави або інших суб'єктів господарювання. Така процедура, за якою Антимонопольний комітет у разі винесення рішення звертався б до Кабміну. Уряд залежно від серйозності порушення може або зняти директора, або розірвати контракт із кимось із членів Наглядової ради держкомпанії. Або звільнити відповідального чиновника, якщо проблема в діях регулятора", – наголосив Ганган.
Така система змусить чиновників відчути відповідальність за власні дії та їхній вплив на економіку всієї країни. А значить – позитивно відобразиться на економічному розвитку України.