Проект "Основних напрямків бюджетної політики на 2017 рік" містить орієнтовні основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2018 і 2019 роки. Записані там цифри покликані "забезпечити збалансованість і стійкість бюджетної системи у середньостроковій перспективі".

Що напророкував Кабмін

Згідно з цифрами бюджетної резолюції, темпи зростання ВВП у 2017 році складуть 3%, у 2018 і 2019 — 4%.

Обмінний курс гривні до долара (в середньому за рік) буде: 27,2 у 2017 році, 27,8 — у 2018, 28,1 — у 2019.

Індекс споживчих цін: 8,1% у 2017-му, 5,5% у 2018-му і 5,2% у 2019-му.

Підвищення прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення у 2017 — не менше, ніж на 2 відсоткових пункти показника прогнозованого індексу споживчих цін, а у 2018 і 2019 — вищими темпами, ніж прогнозний індекс споживчих цін (саме так і написано — просто "вищими темпами").

Уряд не вірить у власні реформи?

Заступник директора агентства "Експерт Рейтинг", фінансовий аналітик Віталій Шапран у коментарі сайту "24" відзначив, що цифри прогнозованого курсу взяли, аби прорахувати план, тому орієнтуватися на них не варто. Торік теж писали один курс, а потім він був інший.

Достатніх обсягів золотовалютних резервів, щоб утримувати курс, у нас немає. Чималий обсяг резерву сформований за рахунок коштів Міжнародного валютного фонду, які розтратити не можна. Швидше за все, буде волатильність по ринку, яка "ходитиме" навколо позначки, прийнятої в бюджетній резолюції, запланованої Нацбанком на 2017 рік, і позначеної меморандумом з МВФ. Але це не означає абсолютну гарантію, що цей курс буде середньорічний,
— пояснив Шапран.

Генеральний директор Фонду Блейзера Олег Устенко у коментарі сайту "24" назвав прогноз Кабміну помірно-песимістичним, адже в ньому передбачаються досить низький рівень росту економіки, і девальвація гривні.

Якби Кабмін знаходився на більш оптимістичному боці, він мав би прогнозувати, як мінімум, незначне курсове коливання. Я б не виключав після такої серйозної девальвації, яка була, при умові проведення структурних реформ прогноз щодо укріплення гривні відносно долара. Якщо припустити, що Україна цього року проводитиме активні структурні реформи, то наступного року вона має показати серйозний економічний ріст. А той прогноз, що передбачений Кабміном, не має ознак цього росту,
— пояснив Устенко.

Грошова одиниця може укріплюватись, якщо є значний притік валюти в країну. Він можливий не тільки за рахунок експортних каналів, а й за рахунок залучення прямих іноземних інвестицій. Якщо уряд цього не прогнозує, то виходить, вони не дуже вірять в те, що в країну може бути залучено достатньо інвестиційного ресурсу.

Устенко відзначив, що уряд мав би пояснити, яким чином триматиметься прогнозований курс. Бо просто сказати, що курс буде 27 чи 28 недостатньо.

Які є відтоки, які притоки валюти? Основне, на чому вони прогнозують курс, що відтік валюти буде перевищувати притік. А притік валюти може бути значний тільки у випадку, якщо уряд проводить широкомасштабні структурні реформи. Але, схоже, що сам Кабмін займає песимістичну позицію, вважає, що такого притоку валюти не буде. Тому вони і прогнозують навіть не стабільний, а курс, що дещо девальвує,
— пояснив фінансист.

Рости не можна зупинитись

За словами Шапрана, за підсумками перших п’яти місяців поточного року маємо в українській економіці плюс 3,1 % у виробництві і мінус 1,3% у сільському господарстві. Тому малоймовірно, що вийдемо навіть на 3% зростання економіки в 2016 році. Швидше за все, це буде нульове зростання або 1%.

Аналітик пояснив, що маємо залежність від сировинних ринків. Натомість — немає інших факторів росту, стимулів для внутрішнього ринку, відсутній великий приток іноземних інвестицій. Все те, що в якості рецепту дають нам міжнародні організації — боротьба з корупцією, поліпшення інвестклімату, повинно привести до зростання іноземних інвестицій та кредитування. Але у нас поки нічого цього не відбувається. І в найближчій перспективі джерел фінансування економічного росту Шапран не бачить.

Поки що ми продовжуємо боротися за збереження макроекономічної стабільності. Всі рекомендації, які озвучують міжнародні експерти, зводяться до того, щоб скорочувати витрати, підвищувати пенсійний вік, знижувати тиск на бюджет і так далі. Це призводить до того, що якість економічного зростання, як правило, знижується. Як же ми будемо рости за рахунок внутрішнього ринку, якщо доходи населення падають, платоспроможний попит внутрішнього споживача падає,
— пояснив Шапран.

У підсумку, кажуть експерти, прийнята бюджетна резолюція більше схожа на політичний документ, аніж на економічний. Приймали його, аби надати ринку впевненість. Але якість його підготовки досить низька. Такі документи повинні переконувати споживачів, бізнес в тому, що є ресурси і можливості підтримувати темпи економічного зростання, — каже Шапран. Як у Китаї: не дивлячись на прокомуністичну ідеологію, у них інструментарій зростання економіки відкритий, і ринок бачить, що робить уряд, щоб підтримати економічний ріст. У нас же резолюція є, а переліку ресурсів, який би привів до економічного зростання — немає, уряд не розповідає, як буде його досягати.

З тим поки що і залишаємось — будемо моніторити цифри прогнозів і сподіватися на те, що вони справдяться в позитивний бік.

До вашої уваги також: Де в Україні отримують найбільшу зарплату