Яким буде курс валют у березні 2026?
Деталі розповів для 24 Каналу директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності "Глобус Банку" Тарас Лєсовий. Зокрема, він не виключив потенційний ризик "американських гірок".
Дивіться також Українцям час перевірити свою "заначку": яких доларів і євро варто уникати
У перший місяць весни валютний ринок буде досить активним. Тож банкір назвав фактори, під впливом яких відбуватимуться основні курсові зміни в Україні.
- Наслідки енерготерору
Суттєві руйнування енергетичної інфраструктури та обмеження електропостачання істотно стримують розвиток економіки. Тож більшість компаній вимушено переглядають ціни на товари та послуги: за оцінками бізнесу, подорожчання може стартувати від 10%.
Тарас Лєсовий
Директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності ГЛОБУС БАНКУ
Економіка країни не здатна вижити виключно "на генераторах", тому реалії є не досить втішними: найближчими місяцями Україна може стикнутися з об'єктивним зростанням цін.
До слова, за даними опитування Європейської Бізнес Асоціації, відключення світла суттєво впливають на діяльність понад 80% компаній. Про зростання собівартості продукції заявило більш як 60% опитаних, а про зменшення обсягів виробництва – 50%.
- Зовнішньоекономічна діяльність
За словами Лєсового, січень уже показав глибокий розрив у зовнішній торгівлі – країна купує значно більше, ніж продає. Однак на експорт можуть суттєво вплинути кроки щодо "порозуміння" з ЄС, адже близько 60% українських постачань припадає саме на нього.
Експорт зерна та продукції металургії нині фактично "рятує" загальні показники, проте на нього тиснуть одразу кілька чинників:
- торговельна напруженість з окремими європейськими країнами щодо умов доступу української агропродукції (дискусії про квоти, преференції тощо);
- обмеження на експорт брухту (нульова квота), вимоги CBAM і жорсткі екостандарти, які підвищують собівартість і ускладнюють продажі.
Валютний виторг залишається вкрай важливим для створення необхідного валютного запасу країни,
– підкреслив експерт.
- Монетарна стратегія Нацбанку
На початку лютого Нацбанк суттєво переглянув прогноз – ймовірно, за підсумками 2026 року зростання економіки сповільниться до 1,8% ВВП, а інфляція зросте до 7,5%.
Тож під питанням може опинитися й монетарна траєкторія щодо зниження облікової ставки. Банкір припустив, що на засіданні 19 березня регулятор вдасться до консервативного кроку – залишить її на рівні 15%.
Вочевидь найближчі кілька місяців гривня потребуватиме більшого захисту, ніж очікувалося наприкінці 2025 року. Облікова ставка може "додати їй ваги" та автоматично вплине на валютний ринок.
Ми не виключаємо, що у березні від "монетарного" рішення Нацбанку можуть залежати основні тренди на весь поточний рік,
– додав Лєсовий.
- Стратегія Нацбанку на валютному ринку
За всіма ознаками, Нацбанк й надалі дотримуватиметься режиму "керованої гнучкості", що стримує різкі стрибки курсу. Валютні інтервенції допомагатимуть балансувати попит і пропозицію, а готівковий курс формуватиметься з огляду на торги на міжбанку.
Тож навіть за посиленого тиску регулятор матиме інструменти, щоб "збивати температуру" та утримувати ринок у відносній рівновазі.
- Геополітичний "безлад"
На тлі радше формальних перемовин про мир суттєвих змін не очікують – Росія продовжує війну проти України без ознак швидкого завершення бойових дій.
Окрім того, неоднозначною залишається загальна ситуація у світі. Можливі загострення на Близькому Сході, жорстка риторика США та непередбачуваність їхньої економічної політики підживлюють період "турбулентності".
У таких умовах увага міжнародної спільноти може частково зміщуватися на інші кризи, що потенційно впливатиме на обсяги військово-технічної допомоги, дипломатичну підтримку України та загальне бачення шляхів досягнення миру.
- Внутрішній неспокій
Непрямий тиск на ринок можуть створювати й суспільні настрої, сформовані війною, енергокризою та економічними обмеженнями. У періоди загострення частина громадян традиційно переходить у валюту, намагаючись уберегти заощадження.
Водночас підстав для ажіотажу з "об'єктивних причин" фактично немає: дефіциту валюти не спостерігають, а сплески попиту матимуть радше ситуативний характер.
Не виключаємо, що курси основних валют майже не зміняться, порівнюючи з лютим. Звісно, існує потенційний ризик "американських гірок" волатильності, однак прямої загрози для падіння гривні немає,
– підсумував Лєсовий.
Що варто знати про інші рішення Нацбанку?
Нагадаємо, рішення щодо облікової ставки та інших монетарних інструментів Нацбанк ухвалює 8 разів на рік за заздалегідь оприлюдненим графіком. У січні вони ґрунтуються на новому макропрогнозі, тоді як у березні – на основі оцінки ризиків.
З 2 березня деякі банкноти в Україні перестануть бути засобами платежу, зокрема 1, 2, 5 та 10 гривень старого зразка. Обміняти гроші можна у відділеннях банків.