Облікова ставка простими словами: як рішення Нацбанку впливає на гаманці українців

Анастасія Безейко

Основні тези

Облікова ставка впливає на відсоткові ставки за кредитами та депозитами, а також на можливості стримування інфляції.
Нацбанк знизив облікову ставку до 15% через послаблення інфляційного тиску та зменшення зовнішніх фінансових ризиків.

Що таке облікова ставка Нацбанку / Колаж 24 Каналу

У четвер, 29 січня, Нацбанк укотре переглянув облікову ставку, уперше за півтора року знизивши її до 15%. Такий цикл правління розпочало, зважаючи на стійке послаблення інфляційного тиску й зменшення пов'язаних із зовнішнім фінансуванням ризиків.

Що таке облікова ставка і на що вона впливає?

Деталі повідомив голова регулятора Андрій Пишний. До цього облікову ставку тримали на рівні 15,5% – аж з березня 2025 року.

Дивіться також Військові облігації, депозити чи золото: які інвестиції працюють у 2026 році й що дає найбільший дохід

Облікова ставка – це один із ключових монетарних інструментів. Вона визначає відсоток, під який Нацбанк надає кредити комбанкам, від чого залежать ставки за кредитами й депозитами для населення та бізнесу, а також можливості стримування інфляції.

Практично, коли облікова ставка зростає, банки підвищують відсотки за позиками. Відповідно підприємствам складніше залучити дешеві кредити,
– пояснили в Дія.Бізнес.

Наприклад, раніше незмінна облікова ставка підтримувала попит на гривневі активи – дохідність гривневих інструментів залишалася додатною, а вкладення фізичних осіб в ОВДП і депозити зростали. Це стримувало попит на валюту з боку громадян, порівнюючи з минулим роком, і обмежувало тиск на валютному ринку.

Важливо! Базовий сценарій січневого макропрогнозу НБУ передбачає поступове зниження облікової ставки на прогнозному горизонті.

До слова, рішення щодо облікової ставки та інших монетарних інструментів Правління Нацбанку ухвалює 8 разів на рік – за заздалегідь оприлюдненим графіком:

у січні, квітні, липні та жовтні рішення ґрунтуються на новому макропрогнозі, який щокварталу публікують в Інфляційному звіті;
у березні, червні, вересні та грудні рішення ухвалюють після оцінки ризиків і нових внутрішніх і зовнішніх подій, що з'явилися після останнього прогнозу.

Що відомо про інфляцію в Україні?

На засіданні 29 січня Нацбанк також погіршив прогнози щодо інфляції в Україні, насамперед через наслідки атак по енергетиці. За підсумками 2026 року вона знизиться – до 7,5%, наприкінці 2027 року – до 6%, а у 2028 році зможе досягнути цільових 5%.
Цікаво, що в більшості розвинених країн цінова стабільність означає підтримання інфляції в межах 1 – 3%, а для країн із ринками, що розвиваються, середньострокова ціль є вищою і зазвичай становить 4 – 8%.