В Україні пенсійний вік становить 60, 63 або 65 років – він залежить від кількості набутого страхового стажу. Водночас існує думка, що через щорічне зростання вимог до стажу фактичний пенсійний вік є значно вищим за 60 років.

У 2011 році для жінок почали змінювати правила виходу на пенсію, а у 2021-му пенсійний вік остаточно зрівняли з чоловічим. Відтоді і чоловіки, і жінки можуть виходити на пенсію на однакових умовах – із 60 років.

Однак з 2018 року було прийнято рішення щодо зміни вимог до стажу. Якщо після жовтня 2011 року для виходу на пенсію в 60 років вистачало щонайменше 15 років стажу, то з 2018 року – вже 25, а до 2028 року ця планка щорічно зростає. У 2026 році для виходу на пенсію в 60 років потрібно мати 33 роки стажу.

Але причина такого становища не лише в жорсткості закону, а й у десятиліттях тіньової економіки. Мільйони людей роками отримували зарплати в конвертах, не нагромаджуючи офіційного страхового стажу.

WhatsApp 24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати

24 Канал дізнався, чи справді стандартний пенсійний вік у 60 років є набагато вищим на практиці, чому так склалося і до чого тут ринок праці.

Експерт з пенсійних питань Сергій Коробкін розповів для 24 Каналу, що чимало людей зараз рідко можуть дозволити собі вийти на пенсію в 60 років.

Читайте також Аби пенсія була 29 тисяч гривень: яку зарплату для цього слід отримувати

Сергій Коробкін,

експерт з питань пенсійного забезпечення, колишній працівник Пенсійного фонду України

Якщо не в 60 років, то хоча б в 63 роки. А якщо його не буде, то хоча б у 65 років. Ось саме це називається прийнятим підняттям пенсійного віку. Таким чином, для багатьох підвищення пенсійного віку вже є фактично на рівні 65 років, а рівень у 35 років є справжнім.

Нагадуємо, що на запит 24 Каналу у Пенсійному фонді України заявили, що умови виходу на пенсію регулює закон №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

  • Відтак у 2026 році, щоб вийти на пенсію в 60 років, треба мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Щороку ця вимога зростає на рік – і до 2028 року становитиме 35 років.
  • Якщо у 60 років стажу не вистачає, людина може вийти на пенсію в 63 роки – але тоді потрібно мати мінімум 25 років стажу.
  • Якщо й цього немає – пенсія призначається в 65 років за наявності хоча б 15 років стажу. Стаж рахується на дату, коли людині виповнюється 60, 63 або 65 років.

Загалом, станом на 1 квітня 2026 року, пенсію за віком отримують 7,3 мільйона осіб. Протягом першого кварталу 2026 року пенсію у 60 років оформили майже 32 тисячі осіб, а за весь 2025 рік – понад 129 тисяч.

Водночас середній страховий стаж серед нинішніх пенсіонерів – 37 років і 6 місяців. А у тих, хто оформив пенсію вже у 2026 році, – 34 роки й 4 місяці.

Наразі для тих, хто вже має право на пенсію, але свідомо відкладає її оформлення, закон передбачає надбавку. Якщо людина затримується на роботі до 5 років після досягнення пенсійного віку – пенсія збільшується на 0,5% за кожен відпрацьований місяць. Якщо понад 5 років – надбавка складає вже 0,75% за кожен місяць,
– пояснюють у відомстві.

Закон також передбачає пільгові умови для деяких категорій громадян, зокрема, для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для них пенсійний вік знижений, а вимоги до стажу – менші.

Співробітниця Інституту демографії Ольга Крентовська у коментарі 24 Каналу зауважила, що формулювання про те, що фактичний пенсійний вік є вже вищим, ніж встановлений, – не зовсім коректні.

Ольга Крентовська,

провідний науковий співробітник Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України

Вимоги до страхового стажу – це один із параметрів солідарної пенсійної системи кожної країни. Це загальний принцип страхування – платиш внески – отримуєш виплату, не платиш внески – не маєш права на виплату.

Основна проблема відсутності повного страхового стажу полягає в тому, що в Україні значна частина економіки перебуває в тіні, що безпосередньо впливає на пенсійну систему, зокрема на право отримувати виплати з солідарної системи.

Якщо людина отримує тіньову заробітну плату та впродовж усього трудового життя не має офіційного стажу й не сплачує соціальних внесків, вона не зможе вийти на пенсію ні у 60, ні навіть у 63 роки.

Тому підвищувати пенсійний вік, не займаючись детінізацією економіки, також неефективна державна політика.

Насправді у нас не настільки суворі вимоги, щоб люди виходили на пенсію пізніше. Втім є негативна тенденція щодо кількості платників внесків. З 1990-х років тінізація лише наростала. Таким чином, у кожного наступного покоління в середньому буде менше стажу, ніж у попереднього,
– пояснює експертка.

Нагадуємо! Зростання вимог до стажу триватиме до 2028 року, після чого припиниться.

Через це пані Ольга називає 2 найбільші проблеми в системі: тіньова зарплата та тіньова зайнятість.

  • Тіньова зайнятість – це коли людина взагалі не зареєстрована та не сплачує жодних внесків.
  • Тіньова зарплата – це коли офіційно виплачується лише частина заробітку, а решта – в конвертах.

Як пояснює Ольга Крентовська, людина, якій зараз 52 роки і яка офіційно працює з 23 років – наприклад, у державній школі – та сплачувала соціальний внесок протягом цього періоду, зможе вийти на пенсію в 60 років, навіть якщо вимоги до стажу зростатимуть до 2028 року.

Тобто людина, яка почала працювати у 23 роки, виконає умови пенсійної програми вже до 58 років. Важливу роль тут відіграє й те, що роки навчання в університеті до 2004 року зараховувалися до страхового стажу, а це додаткових 5 років,
– каже пані Ольга.

Слід врахувати, що за деяких інших категорій осіб, держава сплачує соціальний внесок за ці періоди. Це, наприклад, жінки, які здійснюють догляд за дітьми до 3-х років, військовослужбовці строкової служби та громадяни, яким встановлено статус безробітних.

Крім того, якщо для виходу на пенсію в 60 років не вистачає кілька років страхового стажу, то реформою 2017 року надано можливість сплати єдиного соціального внеску за кожен місяць страхового стажу, якого не вистачає до 35 років.

Олексій Мірошниченко, президент Конфедерації роботодавців України, у коментарі 24 Каналу пояснює, що якщо глянути на тенденції працівників у віці 60 – 64 роки та 65 – 70 років в динаміці 2021 року та 2025 року, то стає очевидним, що ринок праці "постарів" мінімум на 10% за роки повномасштабної війни.

Олексій Мірошниченко,

президент Конфедерації роботодавців України

Загалом кількість працевлаштованих людей старшого віку в Україні зростає. У віковій групі 60 – 64 років у 2021 році було 775 тисяч працівників, а у 2025 році – вже 852 тисячі. У групі 65 – 70 років – відповідно 392 тисячі та 460 тисяч. Ця тенденція простежується і в окремих галузях.

В освіті кількість працівників віком 60 – 64 років зросла з 77 до 85 тисяч, а у віковій групі від 65 до 70 років – з 55 до 63 тисяч. В охороні здоров'я у віці 60 – 64 років було 88 тисяч працівників, а стало 95 тисяч. Натомість у групі 65 – 70 років – зростання з 56 до 59 тисяч.

Навіть у сфері ІТ у 2021 році налічувалося 8 тисяч працівників віком 60 – 64 роки, а у 2025-му – вже 9 тисяч.

Виняток залишається у сфері будівництва, де кількість працівників у групі 60 – 64 років дещо скоротилася – з 27 до 25 тисяч,
– додає пан Олексій.

Якщо ж говорити про міста, то одне із найбільших зростань працевлаштування серед вікових категорій 60+ – це Київ та Львів. І така тенденція є зрозумілою, адже відбувається переміщення людей.

Мірошниченко називає декілька причин, чому українці, які досягнули пенсійного віку, продовжують працювати та не виходять на пенсію. Зокрема це те, що не всі у віці 60 – 65 років мають достатньо стажу, аби вийти на відпочинок. Крім того, це ще й активність бізнесу, якому не вистачає людей.

Водночас вважаю, що головною проблемою все ж є нестача доходу. А уряд та парламент не мотивує залучення старшого покоління повернутися на роботу,
– додає пан Олексій.

За словами Коробкіної, щорічне підвищення вимог до страхового стажу має на меті зекономити кошти, адже питання наповнення бюджету Пенсійного фонду залишається.

Цікаво, що у 2026 році було затверджено бездефіцитний бюджет ПФУ – загальний обсяг доходів і видатків становить 1 263,3 мільярда гривень.

Люди працюють, сплачують внески, а ці внески йдуть на виплати всіх пенсій. А оскільки пенсіонерів в Україні є понад 10 мільйонів, то самих робочих не вистачає. Наразі запевняють, що коштом військовослужбовців та їхніх зарплат, бюджет ПФУ наповнюється,
– резюмує Коробкіна.

Водночас Крентовська висловлює протилежну думку. Якби у 2017 році пенсійний вік різко підвищили, це фактично покарало б тих, хто на той момент офіційно працював і платив соціальні внески: вони мали б і далі сплачувати внески, і при цьому ще довше чекати на пенсію.

Натомість поступове підвищення вимог до страхового стажу стало стимулом для тих, хто працює в тіні, вийти з тіні й брати участь у державному пенсійному страхуванні.

Усі, хто зараз працює, мають брати участь у системі соціального страхування, рівень охоплення якою сьогодні залишається доволі низьким. Це проблема №1, на мою думку. Треба більшою мірою пов'язати ринок праці та пенсійну систему. Вони мають працювати на одну й ту саму мету. Адже очевидно: кожна людина постаріє, вийде на пенсію та потребуватиме виплат,
– зазначає експертка.

Водночас вона не виключає, що питання підвищення пенсійного віку може виникнути в майбутньому. Вихідною точкою для такого рішення можуть бути проблеми ринку праці, де вже сьогодні порушено баланс: одні платять внески, інші – ні.

На думку Коробкіної, ідея накопичувальної пенсійної системи не є поганою. Однак йдеться про не добровільну, а обов'язкову систему. До речі, запровадження цієї накопичувальної пенсійної системи як обов'язкової прописана в законі ще з 2004 року, але досі не запроваджена.

Річ у тім, що на практиці це дуже складно зробити. І новий очільник Міністерства соціальної політики про це відверто заявив, зокрема через теперішні економічні чинники. Бо ці гроші, які будуть накопичуватись, треба відкладати. А для того, щоб відкладати, їх треба десь зберігати. Крім того, завдання накопичувальної пенсійної системи не лише зберігати, а ще й примножувати,
– каже пан Сергій.

  • Нагадуємо, у 2025 році Міністерство соціальної політики подало законопроєкт по накопичувальній пенсійній системі на розгляд уряду, повідомила в коментарі YouTube-каналу РБК-Україна перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак.

Ми не можемо гарантувати строки проходження цього законопроєкту в парламенті, але ми переконані, що на цей законопроєкт має бути підтримка,
– заявила вона.

  • За її словами, у Мінсоцполітики розраховували, що народні депутати підтримають законопроєкт у двох читаннях уже цього року, і з 2026 року він набуде чинності.
  • Однак у квітні 2026 року в інтерв'ю Forbes Ukraine міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Улютін заявив, що Мінсоцполітики готує пенсійну реформу, а ключова відмінність від попередніх проєктів – відмова від обов'язкової накопичувальної пенсійної системи.
  • Спочатку всіх автоматично зараховуватимуть до накопичувальної системи зі сплатою внесків, але людина зможе відмовитися від цієї опції. Улютін додає, що досвід європейських країн показує, що обов'язкова накопичувальна система не є ефективною.