Про хитросплетіння і подальшу долю податкової ініціативи читайте в ексклюзивному матеріалі 24 каналу.
До теми Безстрокові USDC контракти: що потрібно знати трейдерам
Владні суперечки
На початку серпня міністр фінансів Сергій Марченко анонсував можливе запровадження в Україні 10% збору на валютообмінні операції для купівлі імпортних товарів та послуг. Член профільного комітету Верховної Ради, народний депутат Ярослав Железняк тоді заявляв, що розглядається концепція не додаткових імпортних мит (яка складна в адмініструванні), а запровадження 10% збору на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів та послуг.
За розрахунками уряду, це мало би зменшити попит на імпортні товари й тиск на гривню. Очікувалось, що Кабмін внесе законопроєкт на розгляд в парламент протягом декількох тижнів. Час іде, до осені залишився тиждень, а віз і нині там. Тим часом в експертному середовищі не вщухають суперечки щодо цієї ініціативи.
Примітно, що єдиної позиції від самого початку немає і всередині владних кабінетів. Так, 2 серпня рада Національного банку України схвалила рекомендації уряду, якими серед іншого пропонується запровадити додаткове оподаткування імпорту.
Мобілізувати доходи державного бюджету. Податки повинні стимулювати обмеження некритичного витрачання ресурсів, необхідних для продовження оборони України. Доречним є введення додаткового оподаткування імпорту, враховуючи необхідність підтримки конкурентоспроможності вітчизняних виробників і значний дефіцит валюти на ринку,
– заявляв голова ради НБУБогдан Данилишин.
А вже 19 серпня Ярослав Железняк повідомив, що Міністерство економіки виступило проти запровадження 10% збору на валютообмінні операції для імпорту, оскільки:
- інфляція прискориться на 1,75 – 2,22% (в НБУ прогнозували лише 1%);
- падіння ВВП становитиме 0,4 – 1,1%;
- зміни будуть мати негативний вплив як на суб’єктів господарювання, так і населення.
Натомість Мінекономіки пропонує скасувати "спрощену 2% систему" для представників великого бізнесу та повернути їх на загальну систему.
Думки експертів та учасників ринку
Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський в коментарі 24 каналу, що основна мета можливого введення податку на купівлю валюти під імпортні котракти досі ніким не озвучена. Є три варіанти, в залежності від того, які цілі можуть бути досягнуті через прийняття такого рішення.
Навіщо потрібен податок
- Перша можлива мета – це зниження попиту на валюту. В результаті запровадження такого збору попит на валюту має впасти, що позитивно вплине на золотовалютні резерви.
- Друга можлива мета – вплив на торговельне сальдо. Запровадження відповідного збору має привести до зростання вартості імпортних товарів в Україні на 10%. Як результат – конкуренція буде на боці українських товарів. І це мало би бути одним з позитивних ефектів від запровадження такого збору.
- Третя можлива мета – наповнення державного бюджета. Згаданий додатковий збір на валюту мав би забезпечити додаткові надходження до бюджету, і бюджетний дефіцит мав би покриватись.
До теми Чи потрібно повертати акциз на пальне: всі "за" і "проти" рішення
Але ні Міністерство фінансів, ні Національний банк наразі не надавали жодних роз'яснень з цього приводу. Очевидно, що є бажання влади запровадити такий збір, але обгрунтування досі не було представлено.
Що це дасть бюджету
Виходячи з конкретних обсягів торгівлі валютою в країні, можна оцінювати потенційні надходження в державний бюджет. Мова може йти про сотні мільйонів доларів (в еквіваленті) податкових надходжень щомісяця, прогнозує експерт.
Але ситуація не є сталою, вона буде змінюватись. Поведінка економічних суб'єктів завжди змінюється в залежності від обставин – хтось знижує обсяги торгівлі, хтось шукає "схеми" тощо.
Як це вплине на бізнес
Зараз в Україні немає обов'язку для бізнесу продавати валюту, що надходить з-за кордону. Отже або експортери частково перетворяться в імпортерів, або, наприклад, торгуватимуть переуступкою боргу, що українським законодавством не заборонено. Або ж юристи розроблятимуть інші механізми, щоб валюта, яка надішла внаслідок здійснення експортних операцій, йшла на імпорт.
Найбільша проблема пропонованого валютного збору – це те, що бізнес досить легко перейде на використання схем, які зменшать не лише обсяги закупки валюти під імпорт, але й відповідні об'єми пропозиції. Отже, очікуваного ефекту для держави від запровадження цього податку досягнуто не буде.
При цьому постраждає "білий" бізнес, бо "схемні" бізнеси опиняться у більш вигідних конкурентних умовах. І мова не йде про схеми порушення українського законодавства, все буде в рамках законодавства.
При цьому говорити, наприклад, про те, що внаслідок запровадження валютного збору значною мірою постраждають експортери, не варто. Треба розуміти, що купуючи сировину, виробляючи з неї продукцію, продаючи її потім на експорт і отримуючи валютну виручку, бізнес не зобов’язаний продавати валюту. А, отже, йому не потрібно і купувати цю валюту. Вона направляється на купівлю сировини. Тому тут ми можемо інколи мати справу з маніпуляціями з боку експортерів.
Тут ще є один нюанс. Самі розмови про можливе запровадження податку на валюту для імпортерів призводять до підвищеного попиту на валюту, намагання бізнесу проплатити контракти наперед тощо. Це також негативно впливає на ситуацію.
До речі, подібного збору немає в жодній країні. Тому не бачу сенсу експериментувати під час війни. Ціна помилки зараз дуже висока,
– резюмує співрозмовник 24 каналу.
На замітку Мінфіну і Нацбанку
Варто зауважити, що нинішні проблеми з торговельним балансом України не є критичними. Якщо взяти для прикладу подібний збір, запроваджений у 2015 році, потрібно згадати, що тоді було суттєве від’ємне торговельне сальдо. Запровадження відповідного збору тоді було абсолютно обгрунтоване і мало позитивний ефект – тоді уряд зміг вирівняти макроекономічні дисбаланси, наповнивши при цьому державний бюджет. Але і механізм тоді був інший, і уникнути його застосування неможливо було.
В умовах війни варто віддавати перевагу надійним, стабільним механізмам корекції макроекономічних дисбалансів, переконаний експерт. Таким механізмом може бути, зокрема, впровадження митного збору на некритичний імпорт. І не у вигляді валютного податку, а саме митного збору на окремі групи товарів. Сплати такого збору неможливо буде уникнути. При цьому з’явиться можливість відкоригувати наше торговельне сальдо і додатково наповнити державний бюджет. Цей механізм є прийнятним, некритичним і матиме очікувані позитивні ефекти, хоча й не у тих обсягах, які потрібні.
Ситуація зараз виглядає так, що підтримки в парламенті у ініціативи запровадження 10% збору на валюту під імпортні контракти вже немає. Тому, швидше за все, у Мінфіні приймуть рішення або щодо запровадження митного збору на окремі групи некритичного імпорту, або взагалі облишать ідею будь-якого додаткового валютного збору,
– прогнозує Ілля Несходовський.
Не погоджується з ним заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса.
Погане, але корисне рішення
Мета цієї ініціативи – досягти макроекономічної стабільності в країні, в тому числі зменшити тиск на національну валюту. Домінування імпорту над експортом призводить до тиску на гривню, створює ризики неконтрольованої девальвації та вичерпання резервів Національного банку. Тому ідея запровадження податку на валюту під купівлю імпорту – своєчасна і корисна ініціатива, запевняє експерт.
За його словами, збільшення надходжень до державного бюджета – не є ціллю можливого введення податку. Ціль, перш за все, – зменшення об’ємів імпорту. При цьому говорити про конкретні цифри наразі неможливо. Можна лише очікувати, що дефіцит платіжного балансу зменшиться.
Навряд чи ця ініціатива критично вплине на український бізнес, залежний від імпортних комплектуючих, – просто їхні товари стануть на 10% дорожчими. Розмови ж про те, що український бізнес, і зокрема експортери, втратять прибутки і долю ринку, – це все маячня і бідкання.
Всі мають зрозуміти: якщо буде втрачено макроекономічну стабільність, то втрати геть усіх будуть в рази більші. І небажання запроваджувати такий податок – це інфантильна історія, переконує співрозмовник 24 каналу.
Напевно, є й альтернативні методи впливу на макроекономічну ситуацію в країні, але в нинішній ситуації влада має використовувати всі доступні інструменти, не маючи можливості перебирати. Можна сказати так: це погане, але корисне рішення. Це той випадок, коли популізм змагається з необхідністю,
– констатує пан Фурса.
Точку зору бізнеса щодо ініціативи введення податку на купівлю валюти під імпортні контракти озвучила Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.
За її словами, ймовірно, однією з ключових цілей можливого запровадження податку на валюту під імпорт є намагання стабілізувати макроекономічну ситуацію та платіжний баланс у державі. Але чи справді це допоможе збільшити надходження до бюджету і знизити тиск на гривню, – питанням із зірочкою, яке потребує комплексного аналізу.
Ризики для бізнеса
Водночас, проаналізувавши цю ініціативу, бізнес бачить в ній і чимало ризиків. Так, у бізнесу є побоювання, що ініціатива може бути розцінена країнами як додаткове оподаткування імпорту, зокрема дискримінаційний захід по відношенню до товарів та послуг з країн, які надали українським товарам режим найбільшого сприяння та скасували мита (оскільки відповідно до Регламенту ЄС Україна має утриматись від застосовування нових імпортних мит або будь-яких інших платежів щодо імпорту тощо).
До теми Якщо війна затягнеться на роки: як виживатиме економіка України
Окрім іншого, додатковий податок неминуче відобразиться на цінах для кінцевого споживача, що призведе до подорожчання продукції, у тому числі соціально значущої, відповідно, купівельна спроможність населення може ще більше знизитись.
Крім того, додаткове оподаткування валютних операцій може призвести до збільшення тиску виключно на "білий" бізнес, який офіційно сплачує податки. А тіньовий сектор економіки, який працює з готівковими валютними коштами або за іншими "схемами" розрахунків, залишиться в конкурентній перевазі.
Водночас, запровадження додаткового оподаткування для підприємств виглядає як податок на інвестиції в Україну.
Насправді з цими застереженнями ми в Європейській Бізнес Асоціації вже звернулись до прем’єр-міністра України, міністра економіки, міністра фінансів, голови НБУ із закликом все ж зважити усі здобутки та ризики не лише для країни, але й для бізнесу. Адже левова частка компаній в існуючих непростих умовах може просто не витримати такого навантаження, наслідком чого може стати скорочення або й взагалі закриття підприємств – а це і податки, і робочі місця, тощо.
Тож, насправді, є питанням: більше виграє країни чи все ж втратить від такого нововведення. Варто зауважити, що наразі альтернатив бізнес не бачить, хоча, можливо, вони народяться в процесі дискусії з представниками влади – аби разом створити компромісний варіант.