Як стверджують у Нацбанку, цей закон сприятиме відновленню платоспроможності підприємств, збереження робочих місць і сплаті податків до бюджету. Він має обмежену дію, і за три роки втратить свою чинність. Нині обсяг кредитної заборгованості сягає 200 млрд грн, що перевищує операційний прибуток для підприємств усіх секторів, крім сільського господарства та видобувної промисловості, в 20 разів, тоді як має бути — 2–3 рази.
Навіщо прийняли цей закон?
Бо велика кількість українських підприємств перебуває "на межі виживання", і без реструктуризації заборгованості великі підприємства з рентабельним бізнесом – агрохолдинги, металургійні підприємства – кануть в небуття, а разом з ними і тисячі робочих місць, можливість нарощення внутрішнього виробництва й торгівлі, а отже, й зростання реального ВВП.
Відтак, закон дозволить реструктуризувати (перебудувати, змінити — простіше кажучи) борги підприємств.
Хто зможе розраховувати на реструктуризацію?
За розрахунками Мінфіну, створений механізм дозволить реструктуризувати 25% від загального обсягу кредитної заборгованості, тобто 50 млрд грн. Відповідно до механізму реструктуризацією зможе скористатись не кожен боржник, а тільки той, який перебуває в критичному фінансовому стані. Однак під цей критерій сьогодні потрапляє абсолютна більшість компаній.
Кого все ж "відсічуть"?
Для участі в реструктуризації потрібно зібрати пакет документів, серед яких – звіт про проведення огляду господарської діяльності незалежним аудитором. Послуги такого експерта боржник повинен оплатити самостійно (якщо інше не погоджено сторонами), тож для декого подібні витрати можуть виявитися непосильними. Це знижує ймовірність участі в реструктуризації підприємств, які мають незначний валовий дохід та перебувають на межі рентабельності чи навіть банкрутства. Навіть якщо кредитор, який бере участь у реструктуризації, погодиться надати додатковий обсяг кредитування, що необхідний для активізації діяльності боржника, поточна відсоткова ставка за кредитами не зменшить навантаження на підприємство, а погіршить його.
Як боржникові довести, що він "гідний"?
Боржник своєчасно має надавати кредиторам та інвесторам доступ до інформації про свій фінансовий стан, активи, капітал, зобов’язання, комерційну діяльність та її перспективи, інформацію про бенефіціарного власника та пов’язаних осіб. Також компанія подає фінансову звітність, яка повинна відповідати вимогам міжнародних стандартів або українським національним стандартам бухгалтерського обліку, за останні три фінансові роки, а також висновок незалежного аудитора, про який згадувалося вище.
Як відбуватиметься процес реструктуризації?
Процедура добровільної фінансової реструктуризації проводитиметься без звернення до суду, шляхом переговорів. Для цього боржник подає письмову заяву до секретаріату, в якій він дає згоду на передачу спорів до арбітражу, а також інформацію про наявність згоди кредиторів на участь у процедурі, пропозиції щодо дати, часу та місця проведення перших зборів кредиторів, додає переліки фінустанов, забезпечених кредиторів, пов’язаних осіб боржника, власників істотної участі, перелік наявних судових проваджень тощо.
Секретаріат реєструє отриману від боржника заяву про реструктуризацію та розсилає кредиторам повідомлення про проведення перших зборів, під час яких вони приймають рішення про участь у процедурі добровільної фінансової реструктуризації та підписують згоду на неї. Також він перевіряє згоду та ухвалює рішення про початок проведення добровільної фінансової реструктуризації не пізніше наступного робочого дня після її отримання. Якщо на дату початку процедури до господарського суду подано заяву про порушення провадження в справі про банкрутство боржника, кредитори мають право подати клопотання про зупинення процедури банкрутства.
Після того, як секретаріат "дасть добро" на початок проведення процедури, ствоюється координаційний комітет фінансових установ – комітет кредиторів. Укладається договір про відстрочку, формується порядок співпраці та проведення переговорів щодо підготовки плану реструктуризації. Цей план розробляється за участі і боржника, і кредиторів.
Важливо: від дати старту процесу реструктуризації вводиться мораторій на виконання вимог кредиторів, який діятиме протягом найближчих 120 днів. У цей час забороняється стягувати майно боржника, укладати угоду про заставу чи іпотеку його майна; вимагати повернення боргу чи відсотків за ним. Також протягом дії мораторію не нараховуються штрафи, пеня або інші фінансові санкції та зупиняється перебіг позовної давності.
Як саме реструктуризуватимуть борги?
Інструментарій насправді різноманітний:
— внесення змін до кредитних договорів, в тому числі погашення заборгованості окремими траншами (розстрочки), перегляд строків погашення, розміру процентних ставок чи інших умов, пов’язаних з кредитним договором або забезпеченням за ним;
— надання нового фінансування боржнику;
— продаж майна боржника зі збереженням або без збереження іпотеки, застави або інших видів забезпечення щодо такого майна; або передача права власності на таке майно в рахунок повного задоволення вимог;
— прощення частини боргу;
— звернення стягнення на предмет забезпечення чи добровільної відмови від забезпечення;
— випуск цінних паперів;
— реорганізація (злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення) боржника;
— переведення зобов’язань боржника в капітал, що передбачає можливість входження в статутний капітал підприємства його кредитора. (Тут хороші перспективи для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який отримав у спадок від банків, визнаних неплатоспроможними, солідний кредитний портфель).
Хто координуватиме процес реструктуризації?
Для цього буде створено спеціальну спостережну раду з представників НБУ, Мінфіну, Мінекономрозвитку та Мінюсту, яка сформує секретаріат, арбітражний комітет, перелік арбітрів тощо. Основну організаційну та аналітичну роботу виконуватиме саме секретаріат. На арбітражний комітет покладатиметься роль судді у вирішенні спорів між кредитором та боржником, за умови наявності відповідного застереження в рамковому договорі або у погодженому сторонами плані реструктуризації.
Чи передбачає закон податкові пільги?
Так. Передбачено особливий податковий режим (зміни до ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). Зокрема, якщо план санації передбачає розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів, податкові зобов’язання виконуватимуться на умовах плану санації без узгодження з органом стягнення.
Податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується. Той податковий борг, що виник пізніше, відстрочується чи списується на умовах плану санації, які повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, що голосували за його схвалення.
Матеріал підготовано за інформацією експертів громадської організації "Публічний аудит".