Головне управління розвідки повідомляє, що Росія може готувати удар підстанціях АЕС. Це може погіршити й так не легку ситуацію в енергосистемі країни, враховуючи те, що атомна генерація є домінуючою у виробництві електроенергії. Є припущення, що у разі виведення з ладу підстанцій АЕС нестача потужності може сягнути 50 – 60%.
Водночас українські сонячні та вітрові електростанції можуть частково пом'якшити наслідки, особливо вдень, якщо буде сприятлива погода. Однак так вважають не всі експерти, які наголошують на залежності від погодних умов та відсутності систем накопичення енергії, без яких, наприклад, сонячні електростанції не здатні повною мірою взяти на себе контроль.
24 Канал дізнався, наскільки відновлювальні джерела енергії можуть компенсувати втрату потужностей, якою є їхня частка в енергобалансі, чому ВДЕ не завжди працюють та яка головна проблема роботи сонячних та вітрових електростанцій.
Чи можуть ВДЕ компенсувати втрату потужностей традиційної генерації?
Енергетичний експерт Володимир Омельченко під час розмови з 24 Каналом заявив, що попри заяви, що Росія готується до ударів по підстанціях АЕС, такі атаки з боку ворога вже фіксували раніше.
Читайте також Росія на межі колапсу: чи стане падіння цін на нафту вирішальним ударом для економіки
Однак робота відновлювальних джерел у такому випадку, як компенсація втрати традиційної генерації, може не спрацювати. Річ у тім, що виробництво електроенергії такими об'єктами залежить від пори року.
Найбільшу частку у виробництві електроенергії в Україні традиційно займають АЕС. Взимку частка ВДЕ займає фактично останнє місце, але влітку ці джерела можуть випереджати навіть теплову генерацію в окремі дні. Таким чином, влітку ВДЕ можуть умовно навіть компенсувати частину втрат потужностей традиційної генерації через обстріли.
Схожу думку висловлює й експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев, який додає для 24 Каналу, що через відсутність сонця взимку й сніг, який покриває електричні панелі, нічого не працює.
Основною проблемою відновлювальних джерел енергії є залежність від погодних умов. І якщо будувати об'єкти ВДЕ хаотично та непродумано, як це робилося в Україні, насамперед у воєнний час, то вони не надаватимуть ніякого відчутного впливу на стан енергетичної системи в цілому.
Рябцев нагадує, що в Європі достатньо активно розвивається будівництво ВДЕ, хоч сонця та вітру там не так багато. І пояснення полягає в ось чому: будь-яка генерація з негарантованою потужністю – потужність генерації не є гарантованою, коли вона залежить від чогось, тобто від вітру, сонця, біомаси тощо – повинна працювати зі спеціальними комплексами.
Для того, щоб все працювало надійно та протягом всього року, треба зробити так, щоб разом з сонячною електростанцією (СЕС) чи вітровою електростанцією (ВЕС) одночасно вводився в експлуатацію комплекс, який забезпечуватиме зберігання енергії та її компенсацію, коли немає ані сонця, ані вітру,
– додає експерт.
Таким чином, 1 мегават потужності сонячної електростанції має споряджатися 1 кіловатом установки для збереження енергії, тобто так зване ЕcoFlow.
Яка частка ВДЕ в енергобалансі?
За словами Омельченка, через те, що зараз немає сонця, то СЕС фактично не працюють. Відтак в загальному підрахунку, частка ВДЕ в енергосистемі десь орієнтовно 5%.
Натомість влітку частка ВДЕ в певні дні може сягати навіть до 20%. Втім це лише прогнозований показник, адже інформація щодо балансування у нас закрита від публічного перегляду,
– каже пан Володимир.
Підрахунки Рябцева дещо інші, але близькі. Як він пояснив, на сьогодні частка може сягати близько 7%, а влітку – десь 15%.
Але якщо врахувати сукупну кількість потужності установок на відновлювальних джерелах енергії, то вона навіть більша, аніж потужність атомних електростанцій. Тобто ми маємо 8 гігаватів потужності, але які не працюють: взимку через погодні умови, влітку – через те, що вони фактично стають не потрібними,
– наголошує пан Геннадій.
Їх навіть розвантажують спеціально, бо немає потреби в їхній роботі. Крім того, громадяни ще й платять кошти у вигляді податків для того, щоб з бюджету виділялися гроші на те, щоб компенсувати роботу ВДЕ, підсумував Геннадій Рябцев.
Нагадуємо! В інтерв'ю Forbes Україна виконувач обов'язків міністра енергетики Артем Некрасов розповів, що лише за осінь Росії вдалося пошкодити 8 гігаватів генерації. У грудні 2025 року близько половину цієї потужності було відновлено, але атаки, станом на 2026 рік, не припиняються.
- До речі, у звіті про прозорість України, який був поданий до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), у першій половині 2025 року загальна потужність ВДЕ становила понад 9 гігаватів, і це без врахування тимчасово окупованих територій.
- Натомість в DiXi Group зауважують, що до повномасштабного вторгнення виробництво електроенергії в основному залежало від атомної (55%), вугільної (30%) та гідроенергетики (6%).
- Станом на 2025 рік частка атомної енергетики залишається високою (55 – 60%), з таким же розподілом часток між вугільною (30%) та гідроенергетикою (6%).
- Однак відповідно до вже існуючих стратегічних документів, таких як Енергетична стратегія України до 2050 року та Національний план з енергетики та клімату до 2030 року, Україна повинна відмовитися від вугільної генерації до 2035 року і розвивати свій енергетичний мікс на основі атомної, газової генерації та ВДЕ.
Чи зможе Україна наростити частку ВДЕ?
Як додає Омельченко, загалом з початку 2022 року в Україні збільшилися відновлювальні джерела енергії. Втім варто звернути увагу, що чималу частку об'єктів ВДЕ було окуповано, зокрема йдеться про вітрову генерацію.
Відтак ще раніше колишній міністр енергетики України, Герман Галущенко, повідомляв, що внаслідок вторгнення Україна втратила 80% ВЕС та 20% СЕС.
За ці роки було збудовано вітряків десь на 600 – 700 мегаватів. А от СЕС (сонячні електростанції) набагато більше – від 2 гігаватів та більше. Гадаю, що після закінчення війни можливостей для ВДЕ буде більше, зокрема для будівництва вітряків та СЕС,
– каже енергетичний експерт.
Нагадуємо! Відповідно до заяви Міненерго на початку 2024 року, за 2022 – 2023 роки в Україні побудували понад 660 мегаватів електростанцій, що працюють на відновлюваних енергоресурсах.
Загалом ще у 2024 році Кабмін схвалив Національний план дій з розвитку відновлюваної енергетики до 2030 року, що передбачає суттєве розширення "зеленої" генерації та збільшення частки ВДЕ в енергобалансі країни, йдеться на сайті Американської торговельної палати в Україні.
- Згідно з документом, частка енергії з ВДЕ у валовому кінцевому споживанні має зрости до більш ніж 27% до 2030 року, зокрема через значне розширення сонячних і вітрових потужностей.
- У межах плану також затверджено аукціони на розподіл 110 мегаватів квот для підтримки нових об'єктів ВДЕ та оголошено конкурс на будівництво 700 мегаватів високогнучкої генерації для підтримки стабільності енергосистеми.
Зауважте! У 2025 році світові інвестиції в енергетику могли досягати рекордних 3,3 трильйона доларів США, з яких понад 2,2 трильйона доларів США – на чисту низьковуглецеву енергетику. Про це свідчать дані Міжнародної енергетичної агенції. Основний акцент при цьому робиться на відновлювані джерела, енергоефективність та збереженні енергії та модернізації мереж.
Яка головна проблема розвитку сонячних та вітрових електростанцій?
Проблема полягає в тому, що в Україні вимоги перед інвесторами, які встановлювали сонячні, вітрові та інші електростанції не висувалися, каже Рябцев.
Тому все те, що будувалося в міжсезоння, а це фотоелектричні панелі на дахах адмінбудівель, на лікарнях, школах та інші проєкти – все це зараз не працює.
Зараз виникає одне питання: навіщо було будувати все це, якщо можна було у такому випадку закупити декілька сотень генераторів для багатоквартирних будинків для того, щоб взимку забезпечити автономне опалення та електроживлення. Крім того, чому не встановлювалися когенераційні установки на природному газі, або ж на газовій конденсації чи на торфі,
– резюмує експерт.
Такі установки можна утримувати цілодобово протягом року й не залежати від погодних умов у випадку з сонячними чи вітровими станціями.
Зверніть увагу! Хоч когенерація немає статусу ВДЕ, адже працює на викопному паливі, втім вона вважається високоефективною або низьковуглецевою, порівняно з ТЕС.




