Нещодавно США заговорили про можливість угоди щодо зони вільної торгівлі з Україною, що може відновити українську економіку після війни.

Володимир Зеленський відреагував на таку пропозицію схвально. Представники бізнесу в Україні наголошують, що таке рішення є пріоритетним. Крім того, таку пропозицію з боку України ще раніше пропонували американській стороні.

Втім така угода не означає, що вже незабаром з'явиться можливість для українців розширити ринок збуту та залучити інвестиції. Є чимало проблем, що супроводжуються такою торгівлею: від вигоди для України до великого транспортного плеча.

24 Канал дізнався, що насправді може означати для України зона вільної торгівлі з США, скільки часу доведеться чекати на ухвалення угоди та який бізнес може отримати вигоду від цієї угоди.

Економіст Ярослав Жаліло розповів у коментарі 24 Каналу, що наразі можна лише гіпотетично припустити, що в разі укладення цієї угоди Сполучені Штати не накладатимуть ані тарифних, ані квотних обмежень.

Читайте також Росія на межі колапсу: чи стане падіння цін на нафту вирішальним ударом для економіки

Ярослав Жаліло

Кандидат економічних наук, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень

Наразі це просто слова, а не угода. Коли в нас була схожа угода з Європейським Союзом, то були квоти, зокрема, на аграрну продукцію. Так само і в цій ситуації. Втім говорити повною мірою щодо ситуації не можна, адже документів офіційних немає.

Жаліло прогнозує, що у такому випадку для України американський ринок стане доступнішим, аніж був до цього. Стосовно американських товарів, то український ринок для них фактично відкритий.

  • Річ у тому, що адміністрація Трампа налаштована на те, аби активно оперувати тарифним інструментом. Наприклад, вони надалі використовуватимуть імпортний тариф для того, щоб обмежувати доступ на свої ринки, неважливо, з політичною чи з економічною метою.
  • Відповідно, якщо Україна не буде потрапляти під ці тарифні обмеження, то, щонайменше, матиме перспективу. Крім того, базовий тариф США на рівні 10% діє лише для низки країн, а для інших – поряд із цією загальною ставкою існують ще й додаткові тарифні обмеження, зокрема для країн зі значним профіцитом у торгівлі.
  • Обмеження також стосуються "чутливих" товарів. Відтак американський ринок сталі наразі доволі закритий.

Тому якщо угода з Україною не матиме цих винятків, то відповідно, ми матимемо доступ до американського ринку сталі. Це дуже хороша можливість,
– зауважує Жаліло.

Жаліло припускає, що українській галузі металургії буде цікавий ринок сталі США. Натомість щодо аграрного сектору, то тут варто врахувати, що США є потужною аграрною країною. Також чималу вигоду може отримати галузь машинобудування, зокрема експорт певних компонентів тощо.

Нагадуємо, що вперше пропозиція про вільну торгівлю з'явилася у 2025 році. Її запропонував Володимир Зеленський Дональду Трампу. В листі також йшлося й про розширення співпраці в оборонно-промисловій сфері.

  • Як зауважив тоді заступник міністерки економіки та торговий представник України Тарас Качка, це може стати наступним кроком у переговорах Києва з Вашингтоном.
  • На сьогодні ж, за словами Стіва Віткоффа, спеціального представника США, у випадку угоди про зону вільної торгівлі промисловість у кінцевому результаті зможе масово переміщатися до регіону.

Наразі для України встановлений базовий тариф на рівні 10%, який США запровадили для всіх країн ще у квітні 2025 року. Водночас мито на рівні 10% є найнижчим, адже для окремих країн показник сягає вищого рівня.

Що таке зона вільної торгівлі: в KSE пояснюють, що угода про вільну торгівлю (ЗВТ) – це договір між двома чи більше країнами, що укладається для того, щоб зменшити або скасувати ввізні мита та інші торгові бар'єри для продукції одне одного. У випадку з Україною це означатиме торгівлю з США без тарифів.

Натомість у розмові з 24 Каналом фінансовий аналітик Андрій Шевчишин заявив, що торговельний баланс України та США є доволі малим. А тому, якщо зона вільної торгівлі з Україною та США розглядатиметься без прив'язки до ЄС, то вигода для України буде мінімальною.

Андрій Шевчишин

Фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків

Але якщо в цьому рівнянні врахувати потенційне входження у ЄС й потенційне налагодження каналів, то Україна цілком може стати так званим хабом для відправки товарів із нульовими чи мінімальними митами порівняно з європейськими.

Річ у тім, що Україна без ЄС – це доволі малий ринок із поточними показниками, каже Шевчишин.

Тобто виходить так, що умови насправді будуть доволі сприятливі, але без значного потоку можливостей ми не зможемо реалізувати потенціал вільної торгівлі,
– пояснює Шевчишин.

Про це також зазначає Ярослав Жаліло, який припускає, що з укладанням угоди щодо вільної торгівлі американці зможуть інвестувати в підприємства в Україні й, відповідно, постачати їхню продукцію в США.

В принципі це ж буде ще й експорт, якщо йдеться про міжнародний обмін, і це може сприяти кращим комунікаціям. Тут ще момент, який полягає в тому, що якщо Україна має гарні торговельні відносини з США, то це означає, що комусь буде цікаво виробляти на нашій території товар й постачати його,
– каже економіст.

Втім це лише у випадку, якщо бізнес тієї чи іншої країни, що вироблятиме товар в Україні, обкладений високими митними обмеженнями. Тобто таким чином можна використовувати українську територію, як можливість краще "зайти" на американський ринок.

Звичайно, що потрібно буде врахувати питання локалізації, питання створення доданої вартості на території України тощо. Втім для України це потенційне поліпшення інвестиційного об'єму.

​Загалом за 12 місяців 2025 року товарообіг України склав 125,1 мільярда доларів США, свідчать дані Державної митної служби України.

Зокрема протягом минулого року було імпортовано товарів на суму в 84,8 мільярда доларів, а експортовано – на 40,3 мільярда доларів.

  • Таким чином, країни, з яких найбільше імпортували товарів до України, були: Китай – 19,2 мільярда доларів, Польща – 7,9 мільярда доларів, Німеччина – 6,6 мільярда доларів.
  • Експортували з України найбільше до: Польщі – на 5 мільярдів доларів, Туреччини – на 2,7 мільярда доларів, Німеччини – на 2,4 мільярда доларів.

Натомість якщо розглянути окремо торговельний баланс між США та Україною, то дані Держстату свідчать про те, що у період із січня по серпень 2025 року, експорт України до США складав 757,7 мільйона доларів США, а імпорт із США до України – аж 3 мільярди доларів.

Цікаво, що Андрій Шевчишин наводить дані, зокрема за листопад 2025 року, де Україна експортувала до США товарыв на 62 мільйони доларів із загального обсягу експорту в 3,4 мільярда доларів за місяць (це всього 1,8%), а імпортувала Україна з США товарів на 328 мільйонів, що теж суттєво.

Таким чином, для США зона вільної торгівлі навіть більш вигідна, ніж для України,
– зауважує аналітик.

Нагадуємо! У 2024 році Україна експортувала до США товарів на суму близько 880 мільйонів доларів США, зазначається на TradingEconomics. Натомість США імпортували до України товарів на приблизно 1,2 – 1,3 мільярда доларів у 2024 році, пише Office of the United States Trade Representative.

Для України буде більш вигідним у цій ситуації стати хабом для Європи й інших країн пострадянського простору, які зможуть відправляти товари до США, зокрема відкриваючи представництва в Україні.

Відповідно зростає експорт, а Україна отримує вигоду. Крім того, отримують вигоду від цього й партнери,
– зазначає фінансовий аналітик.

Водночас економіст Ярослав Жаліло додає, що в ситуації із зоною вільної торгівлі треба ще врахувати європейський CBAM (інструмент ЄС, що запроваджує тариф на імпорт вуглецевовмісних товарів (сталь, цемент, алюміній, добрива тощо)), який обмежує перевезення товарів.

А ще те, що між Україною та США доволі велике транспортне плече. Повною мірою скористатися такою вільною торгівлею достатньо складно. У міжнародній практиці зазвичай договір щодо зони вільної торгівлі укладається між сусідніми державами, або конкретно щодо регіону. Тоді цим можна скористатися максимально широко,
– зауважує співрозмовник.

Варто розглянути ще й питання інвестицій, адже Україна може отримати значні кошти в процесі відновлення як від США, так і від ЄС, додає Шевчишин. Зокрема йдеться про гіпотетичні сотні мільярдів доларів, які обговорюють у контексті пакета відновлення.

Зауважте! Як пише Politico, ЄС та США мають намір залучити 800 мільярдів доларів державних та приватних інвестицій на повоєнну відбудову України.

Відтак ці кошти можуть піти на запуск додаткових виробництв. І тут є два варіанти в контексті цієї історії: або американські компанії відкривають діючий бізнес в Україні, враховуючи інвестиції, або Україна створює нові підприємства, які будуть орієнтовані на США завдяки зоні вільної торгівлі. Однак важливим є питання, що на це підуть роки.

Крім того, наразі невідомо, скільки років триватиме зона вільної торгівлі між Україною та США, наскільки вона буде підтримуватися всіма сторонами та які будуть її фінальні параметри й орієнтири,
– каже пан Андрій.

Також важливо врахувати, що США активно заходять на український ринок для видобутку рідкісноземельних металів, і перший контракт уже було підписано, зокрема з компанією, пов'язаною з родиною Трампа.

Проте наразі немає інформації про те, куди йтиме видобутий товар, коли саме відбудеться видобуток і як буде налагоджене збагачення порід для отримання металів. Річ у тім, що це довгострокові інвестиції, і те саме стосується домовленостей щодо зони вільної торгівлі. Тому потенціал таких змін Україна зможе реалізувати не раніше, ніж через кілька років,
– підсумовує аналітик.

Ще з 2017 року угода між Україною та ЄС щодо асоціації передбачала поступове скасування тарифів щодо торгівлі товарами та послугами. Це фактично стало початком режиму вільної торгівлі, йдеться на сайті Європарламенту.

Натомість влітку 2022 року відбулося тимчасове розширення торгових умов внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Тоді Рада ЄС скасувала на рік усі мита та квоти на український експорт, а після того щороку дія цього безвізу продовжувалася.

  • Водночас після 5 червня 2025 року дію цього рішення припинили через тиск європейських фермерів, які скаржилися на дешеву аграрну українську продукцію, внаслідок чого втрачалася конкуренція з європейською продукцією.
  • Натомість восени 2025 року стало відомо, що Україна та ЄС домовилися про зменшення тарифів та збільшення квот на експорт. Відтак 29 жовтня набрали чинності зміни до тарифних графіків у взаємній торгівлі між Україною та ЄС. Рішення, яке було ухвалене, передбачало скасування або значне зменшення ставок ввізного мита та збільшення обсягів тарифних квот для українських товарів при експорті їх до ЄС, зазначали в Державній митній службі.