Найслабша ланка

Голова податкового комітету Данило Гетманцев розкритикував Держмитслужбу, зазначивши, що орган виконав план лише на 56,9%. Тобто держава недоотримала 227,5 мільярда гривень.

Читайте також Митний тариф змінять: що потрібно знати українським імпортерам

Нардеп погоджується, що на так званий провал митниці у 2022 році вплинуло тримісячне скасування митних платежів. Разом з тим він зазначає, що із їх відновленням у липні ситуація істотно не виправилася.

Данило Гетманцев

Глова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики

Даються взнаки системні проблеми служби та нездатність керівництва органу їх подолати. Очевидно, що серед всіх фінансових органів митниця є найслабкішим місцем. Безперечно після БЕБ.

Ярослав Железняк теж не залишився осторонь й прокоментував ситуацію. Нардеп зазначив, що на роботу органу вплинула низка факторів, таких, як війна, втрата транзиту, митні пільги тощо, але він не вважає, що це пояснює 43% недоотриманих коштів від плану.

  • В план виходить 44 мільярди на місяць, чого не виконав орган ні разу за рік, наголошує Железняк.
  • На користь митних платежів дуже зіграла девальвація та інфляція, але підкреслює, що в результаті цього не видно.
  • Майже всі митні пільги були скасовані у липні, що теж, на його думку, не відобразилось на сумі надходжень до бюджету.

"Не прям провал"

Експертка Тетяна Острікова вважає, що говорити про "прям провал" не варто, оскільки невиконання плану було зумовлене не тільки чи не стільки роботою митних органів, як загальним падінням імпорту, станом економіки, наданими пільгами та зниженням ставки ПДВ на пальне. Разом з тим вона погоджується, що є "простір для збільшення ефективності".

Острікова пропонує поглянути на те, що було прописано у бюджеті, скільки втратила митниця надходжень через пільги та інші фактори.

Довоєнна редакція Держбюджету на 2022 рік по позиціях "імпортне ПДВ", "імпортний акциз" та "податки на міжнародну торгівлю" мала – 519 мільярдів гривень проти 528 мільярдів гривень.

Тетяна Острікова

Членкиня наглядової ради АТ "Альтбанк"

Тобто довоєнний індикатив для митниці не те що не зменшили, його збільшили із початком повномасштабної війни. Великий вплив на зниження митних платежів, на мій погляд, мало і зменшення ставки ПДВ на пальне і нафтопродукти.

Ефект від зменшення ставки ПДВ на пальне

  • За 9 місяців 2022 року їх імпортували на 6,1 мільярда доларів. Це на 72% більше ніж за 9 місяців 2021 року.
  • При ставці ПДВ у 20% з цієї суми надійшло б 1,2 мільярда доларів податку до бюджету. А при ставці 7% – лише 427 мільйона доларів.
  • Тобто через цю пільгу митні надходження втратили 793 мільйони доларів або 25 мільярди гривень.

Митні канікули

Так звані "митні канікули", які ніхто не просив, але які раптово ошелешили бізнес протягом квітня-червня 2022 року, теж повпливали,
– вважає Острікова.

  • Через митні канікули імпорт товарів за три місяці склав 11,6 мільярда доларів. Середнє довоєнне податкове навантаження на імпорт – 0,26 долара податків на 1 долар імпорту.
  • Тобто з 11,6 мільярда доларів митні органи теоретично могли б зібрати 3 мільярди доларів, або 86 мільярдів гривень.

Разом ці фактори забезпечили "недобір" на 116 мільярдів гривень. Разом із фактом 301 мільярд гривень це б становило 417 мільярдів гривень. А куди ж ще більш як 100 мільярдів ймовірних надходжень поділилося? Думаю, треба врахувати загальне падіння економіки та імпорту. Цифр не даю, хочу їх від державних органів почути. Ну і нарешті – пільги на ввезення автомобілів, генераторів, акумуляторів, трансформаторів та інших "енергетичних" і не дуже товарів,
– резюмує економічна експертка.

Корупційні схеми на митниці

Ярослав Железняк

Економіст, народний депутат Верховної Ради IX скликання

А головна причина такого провалу митниці дуже проста: там крадуть. Крадуть мільярди, а керівництво митниці зараз скоріше схоже на збіговисько ворів, ніж на людей, які мають відношення до влади під час війни.

Корупцію на митниці резюмує й заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербань. Вона підкреслила, що подібними злочинами повинно було б займатись Бюро економічної безпеки (БЕБ), але не демонструє жодних результатів.

Тобто ефекту немає від митниці і від органів, які мали б займатися виведенням економіки з тіні. Вони не роблять свою роботу, натомість займаються корупцією,
– розповідає Щербань.

Схема на експорті українського зерна

Железняк розповідає, що до ТСК з економічної безпеки надійшло багато матеріалу щодо корупції на митниці при експорті зерна. До останньої схеми, яку викрили СБУ разом з Бюро економічної безпеки, було причетні понад 10 високопосадовців митниці.

Вони налагодили масштабний механізм ухилення від сплати податків за експорт українського зерна. Через це держава недоотримала сотні мільйонів гривень. Для реалізації схеми її учасники задіяли більше ніж 370 комерційних структур з ознаками фіктивності,
– зазначили в СБУ.

Схема експорту зерна через потужності зернових терміналів в Одеському, Чорноморському та Південному портах діяла наступним чином:

  • Через фіктивні структури ділки масово скуповували пшеницю у приватних фермерів, сільгосппідприємств та великих агрохолдингів.
  • Тоді продукцію передавали від однієї "фірми-прокладки" до іншої, аби заплутати торговельні ланцюги та уникнути сплати обов’язкових платежів.
  • Далі продавали зерно експортерам для продажу за кордон.

Кількість порушень митних правил у 2022 році

За 2022 рік показник порушень митних правил зріс на 5%, констатують у Державній митній службі. Протягом минулого року було виявлено 11 098 порушень митних правил на суму 2,9 мільярда гривень. Загалом було вилучено предметів правопорушень на суму понад 697,5 мільйона гривень, зокрема:

  • промислових товарів на 457,5 мільйона гривень;
  • продовольчих товарів та сільгосппродукції на 49 мільйонів гривень;
  • валюти на 147,3 мільйона гривень;
  • транспортних засобів на 43 мільйонів гривень.

Порушення митних правил у 2022 році / Інфографіка Державної митної служби