Як розраховують економічні збитки від простою
Один день безперервних повітряних тривог завдає економіці Києва збитків через простой на суму від 7 до 14 мільйонів доларів без урахування прямих влучань, розповідає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Якщо подібна інтенсивність ворожих атак триватиме протягом тижня, сумарні втрати міста можуть зрости до 50 – 110 мільйонів доларів. Такі розрахунки експерт базує на аналізі зупинки транспортної логістики, великого ритейлу, будівництва та виробничих процесів у столиці.
Річний ВВП Києва становить близько 50 мільярдів доларів, що дорівнює майже 25% від загального ВВП України. У цій цифрі також враховано фінансові потоки, інвестиції, держслужбовців вищої ланки та зареєстрований бізнес, який фізично розміщений в інших регіонах, тому реальний обсяг, що генерується місцевим підприємництвом, є меншим. Для консервативної оцінки збитків від тривог береться втрата 5% доданої вартості, що за умови 250 робочих днів на рік дає орієнтовно 10 мільйонів доларів на добу, а з урахуванням можливих відхилень – від 7 до 14 мільйонів доларів, підрахував Шевчишин.
За умови тривалості повітряних атак протягом усього тижня збитки зростатимуть нелінійно й досягнуть 50 – 110 мільйонів доларів через наростаючий ефект у робочі дні. Оцінка стосується саме масштабних затяжних тривог, таких як 27 серпня, коли 13 тривог тривали загалом 14 годин 46 хвилин і перекрили близько 60% робочого часу, зазначає Андрій Шевчишин.
Хто продовжує працювати, а хто зазнає найбільших збитків
Державні органи влади, медичні заклади, ЦНАП та освітні установи під час простою не зменшують показник ВВП, оскільки зарплата держслужбовців виплачується незалежно від зупинки роботи. Дрібний бізнес переважно продовжує функціонувати, тоді як великі торговельні мережі змушені зачинятися. Об'єкти критичної інфраструктури працюють беззупиново з дотриманням заходів безпеки для робітників, випливає з розрахунків аналітика.
Транспортна галузь під час тривог зупиняє залізничне сполучення та роботу великих логістичних центрів, а в метрополітені повноцінно функціонує лише синя гілка. Будівельні майданчики змушені повністю припиняти процеси, що спричиняє додаткові витрати на зіпсований цемент та оплату простою робітникам. Загальні втрати компаній формуються через відсутність продажів, зупинку виробництва, невиконання логістичних зобов'язань, псування товарів та штрафні санкції за зрив контрактів, наголошує аналітик.
Наслідки ракетних ударів по складській інфраструктурі
Прямі та непрямі втрати від влучань ракет мають суттєво більший масштаб, ніж збитки від простою під час тривог. Руйнування складів запускає ланцюгову реакцію: ритейлери залишаються без товару й доходу, логісти – без замовлень, а виробники – без збуту. Це призводить до зростання проблемних кредитів у банках, вимушених відпусток та звільнень працівників. Зокрема, у ЗМІ з'явилася інформація про вихід "Епіцентру" з Одеси після ураження двох ТЦ 24 серпня, а також про зміни у штаті компаній MAUDAU та Rozetka через прильоти, нагадує Андрій Шевчишин.
У Київській області знищено близько 400 000 квадратних метрів комерційних складських площ. З них від 80 до 100 тисяч квадратних метрів припадало на дефіцитні холодильні склади для свіжих продуктів харчування. Через це вільний резерв уцілілих якісних складських приміщень у регіоні скоротився всього до 2,5%, свідчать дані профільних аналітиків та RAU.
До слова, ворог влучив в склад, де знаходилися книги Readeat Book.ua та низки видавців. Відправки замовлень сьогодні очікувати не варто.